НАБУ звинувачують у спотворенні даних про відшкодування збитків
Експерти наполягають на проведенні розслідування та притягненні до відповідальності посадовців, причетних до фальсифікації звіту Бюро економічної безпеки. Йдеться про ймовірне спотворення інформації щодо відшкодування державі 3,8 мільярда гривень збитків.
Суддя у відставці Олександр Ситников висловив думку, що ситуація навколо звіту Бюро економічної безпеки за 2025 рік, де керівництво відомства звинуватили в наданні неправдивих даних щодо відшкодованих державі збитків, вимагає ґрунтовного службового розслідування та застосування дисциплінарних санкцій до відповідальних осіб.
Розслідування звіту БЕБ
Під час представлення звіту БЕБ про підсумки роботи за 2025 рік, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев публічно висловив сумніви щодо достовірності наданої інформації.
За його словами, представники Бюро заявили про відшкодування державі 3,8 млрд грн збитків за результатами своєї діяльності у 2025 році. Однак, як показав проведений комітетом аналіз наданих документів, приблизно 2,8-2,9 млрд грн з цієї суми насправді були отримані у попередні періоди – 2022–2024 роки.
Ви не дасте мені збрехати, одним з перших на своєму каналі, публічно я висловлюю щиру подяку, БЕБ, якщо щось відбувається позитивне. Але якщо ви публікуєте, оголошуєте недостовірні дані, ви цим дискредитуєте і себе, і нас, і всю нашу справу. Так не може бути. Дивіться, ви зазначили в звіті, що за результатами 2025 року відшкодовано збитків державі грошима, тільки що Ви це підтвердили, на суму 3,8 мільярда гривень. Аналіз, проведений нами, вашої ж наданої нам інформації, свідчить про те, що 2,8-2,9 мільярда гривень – це взагалі не 2025 рік. Це з 2022 по 2024. Навіщо Ви пишете недостовірні дані в звіті БЕБ?
– запитав Гетманцев у керівництва, проте це запитання залишилося без відповіді.
Гетманцев підкреслив, що якщо враховувати лише фактичні надходження коштів за 2025 рік на відповідні бюджетні рахунки, сума відшкодування становить лише близько 47 млн грн, а не 3,8 млрд грн, як стверджували в БЕБ.
Неправдива звітність потребує розслідування
На думку Олександра Ситникова, першочергово необхідно встановити, хто саме відповідав за формування цих показників та з яких причин до звіту потрапили дані, що викликали зауваження у парламентського комітету.
Тут має бути звернення до БЕБ щодо проведення службового розслідування, хто надавав такі дані, чому. Тобто, спочатку має бути службове розслідування, а потім дисциплінарна відповідальність
– зазначив Ситников.
Він додав, що будь-яка особа має право звернутися до Бюро економічної безпеки з вимогою провести відповідну перевірку, і правоохоронний орган зобов’язаний відреагувати на таке звернення.
БЕБ – це правоохоронний орган. Звернутися може будь-яка особа щодо проведення службового розслідування, а вони просто зобов’язані відреагувати
– пояснив суддя у відставці.
Ситников наголосив, що маніпулювання даними у звітності БЕБ фактично вводить в оману не лише профільний парламентський комітет, а й громадськість, оскільки ця інформація є публічною і має відповідати дійсності.
Водночас президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Нев’ядомський вважає, що наслідки для керівництва Бюро економічної безпеки можуть бути серйознішими за дисциплінарну відповідальність. Він припускає можливість службових правопорушень та навіть притягнення посадовців до кримінальної відповідальності.
Це службові злочини. Окрім загальних статей за службове підроблення (ст. 366 ККУ) та зловживання владою (ст. 364 ККУ), у цьому випадку діють особливі норми: перешкоджання діяльності народних депутатів та комітетів (ст. 351 ККУ) – надання завідомо неправдивої інформації на запит чи під час звітування перед комітетом ВРУ карається штрафом, арештом або обмеженням волі на строк до трьох років
– пояснив Нев’ядомський.
Криза довіри до БЕБ
Цей скандал із достовірністю звітності став черговим епізодом у низці претензій до діяльності Бюро економічної безпеки. Останнім часом БЕБ опинилося в центрі уваги через корупційні справи, а також через критику щодо спроб тиску на авіаційний бізнес, що ставить під загрозу існування цієї галузі.
Загострення кризи довіри до Бюро
Останнім часом претензії до роботи Бюро економічної безпеки значно зросли. Особливо це стосується викриттів співробітників БЕБ на корупції, критики з боку бізнес-спільноти щодо використання кримінальних проваджень як інструменту тиску, а також дискусій про необхідність перегляду справ, які розслідує бюро.
За інформацією Генерального прокурора Руслана Кравченка, у двох окремих кримінальних провадженнях було викрито старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро, які зловживали службовим становищем для отримання неправомірної вигоди. Один з них вимагав 15 тисяч доларів (приблизно 597 000 ₴ за курсом 2026 року) у чоловіка, який раніше фігурував у справі про виготовлення та збут підроблених грошей, обіцяючи не притягувати його повторно до кримінальної відповідальності. Інший посадовець пообіцяв представниці підприємства посприяти у видачі ліцензії на зберігання пального через свої зв’язки в податковій службі за 2 тисячі доларів (приблизно 79 600 ₴ за курсом 2026 року).
Система, яка має захищати економіку держави, не може бути місцем для тих, хто намагається використати посаду для власного збагачення
– зазначив генпрокурор Руслан Кравченко.
Народні депутати, з якими спілкувалося видання УНН, наголосили на необхідності проведення аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, з метою виявлення їхньої замовності. Вони також вказали на потребу в перезавантаженні та очищенні правоохоронного органу.
Показовим кейсом для перевірки законності кримінальних проваджень, які розслідує Бюро економічної безпеки, може стати низка справ проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує справи щонайменше щодо п’яти українських авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці авіаперевізники беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній-нерезидентів. Бюро вважає, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір за користування інтелектуальною власністю. При цьому повністю ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки саме за лізинг у тих країнах, резидентами яких є лізингодавці.
Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції базуються кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків. Однак проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і вже сформованим в Україні судовим рішенням. Українські суди неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, вказуючи, що лізинг транспорту не є роялті.
Цю думку поділяють і опитані УНН профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
З огляду на це, кримінальні провадження щодо авіакомпаній дедалі більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створення штучного податкового спору через механізми кримінального переслідування.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для громадян, які цікавляться роботою правоохоронних органів та станом боротьби з корупцією в Україні. Вона допоможе зрозуміти потенційні ризики, пов’язані з діяльністю БЕБ, та важливість прозорості й підзвітності в роботі державних установ.