## Нові правила гри: продажі в соцмережах та онлайн-купівля алкоголю в Україні під пильним контролем
Відтепер українці, які займаються торгівлею через соціальні мережі, муситимуть офіційно реєструвати свою діяльність як фізичні особи-підприємці (ФОП). Недотримання цих вимог загрожуватиме значними фінансовими санкціями. Також суттєво змінюються правила купівлі алкогольних напоїв онлайн – відтепер це вимагатиме обов’язкової ідентифікації особи покупця.
9 квітня Верховна Рада України затвердила законопроєкт №15111-д, що стосується оподаткування цифрових платформ. Хоча в медіа його часто називають “законом про податок на OLX”, наслідки його впровадження будуть значно ширшими. Після підписання президентом та офіційного опублікування, українців очікують зміни у правилах торгівлі на багатьох онлайн-платформах, зокрема Instagram, а також нові обмеження щодо придбання алкогольних напоїв.
Детальніше про ці нововведення розповів УНН.
Безпечна купівля алкоголю онлайн: вікова ідентифікація – обов’язкова
Автори законопроєкту, серед яких Данило Гетманцев, Андрій Мотовиловець, Олександр Сова та Ярослав Железняк, наголошують: головна мета змін – запобігти продажу алкоголю неповнолітнім та посилити контроль за дистанційною торгівлею.
Це означає, що з моменту набуття чинності закону, процес придбання алкогольних напоїв (пива, вина, міцнішого алкоголю) через маркетплейси чи застосунки ритейлерів трансформується. Купівля “в один клік” стане неможливою. Кожен покупець муситиме пройти верифікацію свого віку. Передбачено декілька зручних способів такої ідентифікації:
- Надання електронного паспорта.
- Використання електронного посвідчення.
- Біометрична ідентифікація за допомогою смартфона (розпізнавання обличчя).
- Спілкування в реальному часі з оператором служби підтримки.
- Інші сучасні методи підтвердження особистості.
Вимоги до продавців алкоголю в інтернеті
Продавці алкогольних напоїв також відчують на собі ці зміни. Для легальної торгівлі онлайн їм необхідно буде отримати спеціальну ліцензію. Крім того, усі вебсайти та мобільні застосунки, що пропонують алкоголь, будуть внесені до державного реєстру.
За порушення правил незаконної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами в мережі інтернет, відповідні ресурси підлягатимуть блокуванню.
Соціальні мережі під контролем: хто ризикує сплатити штраф до 85 тисяч гривень
Законопроєкт №15111-д також суттєво впливає на діяльність тих, хто продає товари та послуги через популярні соціальні платформи, як-от Instagram, Facebook, TikTok Shop. Такі продавці будуть офіційно визнані суб’єктами підприємницької діяльності, а їхній прибуток – оподатковуватиметься, якщо продажі мають систематичний характер.
У разі систематичного продажу, підприємець зобов’язаний зареєструватися як ФОП та сплачувати відповідні податки.
Ігнорування цієї вимоги призведе до застосування санкцій. За здійснення підприємницької діяльності без належної державної реєстрації на громадян чекає адміністративна відповідальність.
Це означає, що доведеться сплатити штраф у розмірі від 17 000 до 34 000 гривень. Крім того, податкова служба матиме право заблокувати банківські рахунки та стягнути кошти, отримані від продажу товарів чи послуг.
Якщо ж особа, незважаючи на перше стягнення, продовжить комерційну діяльність без реєстрації ФОП, штраф зросте і може сягнути 85 000 гривень.
Окрім адміністративних штрафів, податкові органи можуть донарахувати податкові зобов’язання: 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору від суми отриманих доходів.
Чи штрафуватимуть за продаж особистих речей?
Законопроєкт не створюватиме перешкод для громадян, які бажають продати непотрібні особисті речі – дитячий візочок, одяг, вживані меблі – через онлайн-платформи. Така діяльність, що має разовий характер, не вважатиметься підприємницькою і не вимагатиме реєстрації ФОП.
Епізодичний продаж власних речей, таких як старий телефон, ноутбук чи одяг, не кваліфікується як підприємницька діяльність. Однак, отримані доходи підлягають декларуванню та оподаткуванню згідно з чинним законодавством.
– зазначають фахівці з податкового права.
Також, доходи від продажу товарів і послуг, що не перевищують еквівалент 2 000 євро протягом календарного року, не підлягатимуть оподаткуванню та штрафам.
Коли продаж особистих речей може стати бізнесом
Варто пам’ятати, що законопроєкт передбачає винятки. Навіть продаж одягу чи косметики може бути кваліфікований як бізнес, якщо податківці виявлять систематичний продаж однотипних товарів (білизна, верхній одяг, парфуми, взуття, вироби ручної роботи тощо) на онлайн-платформах. У такому разі доведеться сплатити відповідні штрафи та зареєструватись як ФОП.
Механізми контролю за онлайн-торгівлею
Податкові органи планують здійснювати контроль за онлайн-торгівлею за допомогою таких інструментів:
- Аналіз банківських транзакцій.
- Моніторинг оголошень, сторінок та груп у соціальних мережах.
- Проведення контрольних закупівель.
- Перевірка надходжень від післяоплати через поштових операторів (наприклад, “Укрпошта”, “Нова пошта”, “Міст Експрес”).
Реклама в Instagram та Facebook: відповідальність за порушення
Законопроєкт “про податки на OLX” також передбачає санкції за порушення рекламного законодавства. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) контролюватиме оголошення на відповідність вимогам закону. Штрафи можуть бути накладені за:
- Поширення недостовірної інформації про товар.
- Використання ненормативної лексики.
- Розміщення реклами з порушенням встановлених норм.
Терміни набуття чинності законодавчих змін
Закон набуде чинності після підписання президентом України Володимиром Зеленським та офіційного опублікування. Однак, за словами одного з авторів законопроєкту, Ярослава Железняка, повноцінне впровадження нових правил очікується не раніше січня 2027 року, а фактичне застосування – ближче до 2028 року. Це пов’язано з необхідністю узгодження меморандумів та налагодження механізмів обміну інформацією.
Повноцінне функціонування нових правил, з урахуванням необхідності підписання меморандумів та запуску механізму обміну інформацією, може розпочатися ближче до 2028 року.
– пояснив парламентар.
Ключові аспекти законопроєкту №15111-д
Проєкт закону №15111-д, який отримав підтримку навіть від бізнес-асоціацій, пройшов низку доопрацювань. Його ухвалили за основу 8 квітня 2026 року, а фінальне голосування в парламенті відбулося 9 червня, коли його підтримав 241 народний депутат.
Під час голосування було заблоковано близько 3 тисяч запропонованих правок, але, за оцінками учасників процесу, це не вплинуло критично на остаточну редакцію документа.
Частину поправок не підтримали, однак, за оцінками учасників процесу, це не мало критичного впливу на фінальну редакцію документа.
– поділився деталями нардеп Ярослав Железняк.
Переваги нового закону про онлайн-торгівлю для України
Народний депутат Ярослав Железняк підкреслює, що цей законопроєкт є одним із структурних “маяків” для Міжнародного валютного фонду (МВФ). Реалізація його положень сприятиме детінізації доходів, розвитку цифрової економіки та гармонізації українського законодавства з європейськими та міжнародними стандартами (ЄС та ОЕСР), що є важливими умовами для продовження співпраці з МВФ та отримання подальшої фінансової підтримки.
Суть документа про регуляцію онлайн-торгівлі
Законопроєкт запроваджує нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, а також механізм автоматичного обміну податковою інформацією з іншими країнами. Цифрові платформи стануть податковими агентами, передаючи інформацію про доходи продавців до контролюючих органів.
Фізичні особи зможуть скористатися спеціальним режимом оподаткування, якщо відповідатимуть низці умов:
- Бути резидентом України.
- Використовувати для розрахунків рахунок в українському банку чи платіжній установі.
- Не залучати найманих працівників.
- Не продавати підакцизні товари.
- Здійснювати продажі через платформи, які зареєстровані в податкових органах.
Ключовою новацією є статус податкових агентів для операторів платформ. Вони зобов’язані нараховувати, утримувати та перераховувати податки з доходів продавців, а також подавати відповідну звітність.
Передбачено податкові пільги: доходи до 2 000 євро на рік (еквівалент) від продажу товарів через платформи не оподатковуватимуться. Сума перевищення підлягатиме оподаткуванню.
Самі платформи муситимуть зареєструватися в податкових органах, перевіряти продавців, збирати інформацію про їхні доходи та регулярно звітувати.
Дані про доходи продавців використовуватимуться для міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією.
Законодавці надали податковим органам розширені повноваження для контролю: перевірка своєчасності звітності, достовірності даних, повноти сплати податків. Приводом для перевірок також стане несвоєчасне подання звітності, помилки або недостовірна інформація.
Запроваджено систему фінансової відповідальності для операторів платформ. Штраф за незареєстрованість становитиме 20 мінімальних заробітних плат (172 940 грн станом на червень 2026 року). За неподання звіту – 100 мінімальних зарплат (864 700 грн). Штрафи передбачені також за прострочення, неповноту або неправдивість інформації, порушення правил зберігання даних.
Для іноземних операторів цифрових платформ визначено порядок реєстрації, звітності, взаємодії з податковою службою України через спеціальний електронний портал.
Порада від АіФ UA:
Ці законодавчі зміни суттєво вплинуть на онлайн-торгівлю в Україні. Для продавців це означає необхідність офіційно легалізувати свою діяльність, сплачувати податки та дотримуватися нових правил. Для покупців – посилення контролю за віком при купівлі алкоголю. Важливо уважно стежити за деталями впровадження закону, щоб уникнути штрафів та залишатися в правовому полі.