## БЕБ на роздоріжжі: звинувачення у маніпуляціях зі звітністю та перспектива кримінальних справ 
Вищі посадові особи Бюро економічної безпеки (БЕБ) опинилися під прицілом потенційної кримінальної відповідальності через ймовірне спотворення показників відшкодування збитків бюджету за 2025 рік. Замість заявлених 3,8 мільярда гривень, реальна сума, за даними аналізу, становить близько 47 мільйонів гривень. Ця ситуація може мати серйозні наслідки для керівництва Бюро.
Президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці, Денис Нев’ядомський, в ексклюзивному коментарі для УНН, висловив думку, що спроба введення в оману Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики під час представлення звіту про діяльність БЕБ за минулий рік може призвести до притягнення керівництва до відповідальності.
БЕБ: Між бажаним і дійсним
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев, різко розкритикував Бюро економічної безпеки за надання неправдивих даних щодо відшкодованих державі збитків за 2025 рік. За його словами, Бюро намагалося представити кращі результати, ніж ті, що були досягнуті насправді, використовуючи застарілі дані.
Хочу подякувати БЕБ за позитивні результати, коли вони є. Однак, коли ви публікуєте недостовірні відомості, це дискредитує і вас, і нас, і всю нашу роботу. Це неприпустимо. Ви заявили у звіті, що за підсумками 2025 року державі відшкодовано 3,8 мільярда гривень. Однак, наш аналіз вашої ж наданої інформації свідчить, що 2,8-2,9 мільярда гривень стосуються періоду з 2022 по 2024 роки. Навіщо подавати неправдиві дані у звіті БЕБ?
– звернувся Гетманцев до керівництва Бюро, але відповіді не отримав.
Керівник комітету також зазначив, що перевірка платіжних доручень із зазначенням дат платежів показала, що фактичні надходження до бюджету за 2025 рік становлять лише близько 47 мільйонів гривень, що кардинально відрізняється від 3,8 мільярда гривень, заявлених Бюро.
Службові зловживання та кримінальні ризики
На думку Дениса Нев’ядомського, необґрунтоване завищення показників відшкодування збитків у звітності БЕБ може мати не тільки політичні, але й серйозні юридичні наслідки. Він вважає, що посадовці Бюро можуть бути притягнуті до відповідальності за службові злочини.
Суддя у відставці пояснив, що такі дії можуть підпадати під дію кількох статей Кримінального кодексу України:
- Службове підроблення (ст. 366 ККУ)
- Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ)
- Перешкоджання діяльності народного депутата України та члена його сім’ї (ст. 351 ККУ) – надання завідомо неправдивої інформації під час звітування перед комітетом ВРУ може каратися штрафом, арештом або позбавленням волі на строк до трьох років.
Крім кримінальних ризиків, подібні маніпуляції можуть спричинити серйозні кадрові наслідки для керівництва БЕБ. Нев’ядомський нагадав, що Закон “Про Бюро економічної безпеки України” передбачає вимоги щодо регулярного, прозорого та правдивого звітування. Фальсифікація у звітності є прямою підставою для визнання роботи керівництва незадовільною, що, в свою чергу, тягне за собою дисциплінарну відповідальність Директора БЕБ перед Кабінетом Міністрів.
Криза довіри до Бюро
Останнім часом до Бюро економічної безпеки накопичилося чимало претензій. Серед них – викриття власних співробітників на корупції, критика з боку бізнес-спільноти щодо можливого використання кримінальних проваджень як інструменту тиску, а також дискусії про необхідність ретельної перевірки справ, що розслідуються Бюро.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про викриття старшого детектива управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро, які використовували службове становище для отримання неправомірної вигоди. Один з них вимагав 15 тисяч доларів ($ ≈ 598 500 ₴) за не притягнення до кримінальної відповідальності, а інший – 2 тисячі доларів ($ ≈ 79 800 ₴) за сприяння у видачі ліцензії на зберігання пального.
Система, покликана захищати економіку держави, не повинна ставати притулком для тих, хто прагне збагатитися за рахунок службового становища.
– наголосив Генеральний прокурор Руслан Кравченко.
Народні депутати, опитані УНН, висловили думку про необхідність проведення аудиту кримінальних проваджень, що розслідуються БЕБ, на предмет їх замовного характеру. Вони також наголошують на важливості перезавантаження та очищення цього правоохоронного органу.
БЕБ та авіаційний бізнес: спірне трактування
Окремої уваги заслуговує ситуація з кримінальними провадженнями, відкритими проти українських авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанії Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. За інформацією УНН, БЕБ розслідує справи щодо компаній, які беруть повітряні судна в лізинг у нерезидентів України.
У Бюро вважають, що авіакомпанії мають сплачувати роялті в Україні за користування інтелектуальною власністю. При цьому ігнорується той факт, що транспорт не є об’єктом інтелектуальної власності, а між Україною та низкою країн діють конвенції про уникнення подвійної сплати податків. Згідно з цими угодами, українські компанії вже сплачують податки за лізинг у країнах, де зареєстровані компанії-лізингодавці.
Правова конструкція, що базується на такому трактуванні, суперечить як міжнародній практиці, так і усталеній судовій практиці в Україні. Українські суди вже неодноразово вирішували аналогічні спори на користь бізнесу, стверджуючи, що лізинг транспорту не є роялті.
Цю позицію підтримують профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування. Вони підкреслюють, що міжнародні конвенції мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Таким чином, кримінальні провадження проти авіакомпаній, схоже, перетворюються зі спроби боротьби зі злочинністю на штучне створення податкових спорів через механізми кримінального переслідування.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння можливих ризиків, пов’язаних зі звітністю державних органів, та потенційних наслідків для їх керівництва. Для представників бізнесу, особливо тих, хто працює з міжнародними партнерами, це нагадування про важливість дотримання законодавства та обережність у взаємодії з правоохоронними органами. Також це є сигналом про необхідність уважного ставлення до діяльності БЕБ та його звітності.