## Перегляд справ БЕБ: Як виявити безпідставні звинувачення та тиск на бізнес
Юридична експертиза викриття корупції у Бюро економічної безпеки (БЕБ) порушує питання щодо законності відкриття кримінальних проваджень та рішень, ухвалених під час розслідувань. Такий аналіз має на меті ідентифікувати необґрунтовані справи та факти тиску на підприємницькі структури.
На тлі скандалу з викриттям хабарників серед співробітників Бюро економічної безпеки, зростають заклики до проведення ревізії кримінальних проваджень, які розглядаються БЕБ, зокрема, щодо можливого тиску на бізнес. Однак, як зазначає юрист Олег Шрам в ексклюзивному коментарі УНН, українське законодавство не передбачає такого механізму для окремих кримінальних справ. Натомість, існують дієві інструменти для перевірки законності розслідувань, які допомагають виявити необґрунтовані провадження та процесуальні зловживання.
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс та відповідні нормативні акти щодо прокуратури не містять терміну “аудит кримінального провадження”. Хоча існує можливість перевірки прокурорами стану досудового розслідування, законності дій та дотримання норм у кримінальних провадженнях, саме поняття “аудит” має інший зміст.
– пояснює Олег Шрам.
За словами правника, закон дійсно передбачає можливість аудиту діяльності БЕБ як інституції, але такий механізм не стосується аналізу конкретних кримінальних справ і не передбачає втручання у процесуальні рішення слідчих чи прокурорів.
Практичні механізми перевірки
Олег Шрам наголошує, що процесуальні керівники у кримінальних провадженнях та керівники органів досудового розслідування мають повноваження проводити перевірку певних категорій справ.
Керівники детективних підрозділів та прокурори можуть переглянути всі кримінальні провадження або їх певну частину, провести аналіз та ухвалити відповідні процесуальні рішення. Це єдиний можливий шлях у цьому питанні.
– заявив він.
Він також уточнив, що оцінку законності дій слідчих можуть здійснювати лише визначені законом посадові особи: керівники органів досудового розслідування, керівники детективних підрозділів, прокурори та їхні керівники.
На думку юриста, коли експерти чи народні депутати говорять про необхідність аудиту кримінальних проваджень, що ведуться БЕБ, найімовірніше, вони мають на увазі саме перевірку законності цих справ.
Водночас експерт нагадує, що прокурори, згідно з чинним законодавством, вже здійснюють процесуальний нагляд за кожним кримінальним провадженням. Саме вони погоджують клопотання до слідчих суддів, перевіряють обґрунтованість слідчих дій та мають право скасовувати протиправні рішення детективів.
Наявні механізми в Україні
Юрист також згадав, що прокуратура вже застосовувала подібні підходи до справ, пов’язаних з бізнесом. Так, у рамках ініціативи “Стоп тиск”, започаткованої Офісом Генерального прокурора, правоохоронці розглядали скарги підприємців та перевіряли окремі кримінальні провадження на предмет дотримання законності.
Крім того, ОГП раніше інформувала про перевірку десятків тисяч кримінальних проваджень, що стосуються бізнесу.
Вони звітували про перевірку приблизно 26-29 тисяч кримінальних проваджень щодо бізнесу, з яких близько 9 тисяч необґрунтованих справ було закрито.
– зазначив Олег Шрам.
Таким чином, перевірка справ БЕБ є цілком реальною, хоча й потребуватиме певного часу.
Потенційні порушення, що можуть бути виявлені
Говорячи про можливі результати такої перевірки, Олег Шрам виділив декілька типових проблем, які можуть свідчити про порушення під час досудового розслідування:
-
Вихід за межі предмета провадження: Справи відкриваються за одним фактом, а розслідуються всебічно, охоплюючи максимально можливі аспекти. Це є виходом за межі предмету досудового розслідування.
-
Недостатня доказова база: Слідство триває навіть за відсутності достатніх даних про подію злочину або його склад.
-
Необґрунтовані слідчі дії: Правоохоронці можуть проводити обшуки, арешти майна, вилучення документів та інші слідчі дії, не встановивши базового факту – чи мало місце кримінальне правопорушення та чи причетний до нього конкретний суб’єкт господарювання.
-
Законність заходів забезпечення: Особливу увагу слід приділити законності застосування заходів забезпечення кримінального провадження, таких як арешти майна, доступ до банківської таємниці, вилучення документів, призначення перевірок, що може суттєво впливати на діяльність підприємств.
Довідково
За інформацією Генерального прокурора Руслана Кравченка, у двох окремих кримінальних провадженнях викрито старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро. Вони зловживали службовим становищем для отримання неправомірної вигоди. Один з них вимагав 15 000 доларів США (приблизно 600 000 ₴) у чоловіка, який раніше фігурував у справі про виготовлення та збут фальшивих грошей, за уникнення повторного притягнення до кримінальної відповідальності. Інший запропонував представниці підприємства сприяння у видачі ліцензії на зберігання пального через особисті зв’язки у податковій службі за 2 000 доларів США (приблизно 80 000 ₴).
Система, покликана захищати економіку держави, не повинна бути розсадником для тих, хто прагне збагатитися за рахунок посади.
– підкреслив Генпрокурор Руслан Кравченко.
Народні депутати, з якими поспілкувалося УНН, висловили думку про необхідність проведення аудиту кримінальних проваджень, що розслідуються БЕБ, на предмет їх замовного характеру. Також вони наголосили на важливості перезавантаження та очищення цього правоохоронного органу.
Важливий прецедент
Показовим прикладом для перевірки законності кримінальних проваджень, які веде Бюро економічної безпеки, може стати низка справ проти авіаперевізників. Як раніше повідомляв УНН, БЕБ розслідує справи щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній, включаючи МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці компанії орендують повітряні судна за кордоном у компаній-нерезидентів. У Бюро вважають, що авіакомпанії мали б сплачувати роялті в Україні, тобто збір за використання інтелектуальної власності. При цьому повністю ігнорується той факт, що транспорт не є об’єктом інтелектуальної власності, а між Україною та низкою країн діють конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з цими угодами, українські компанії сплачують податки за лізинг саме в країнах, де зареєстровані компанії-лізингодавці.
Саме на такій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції ґрунтуються кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків. Однак проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і вже сформованим судовим рішенням в Україні.
Українські суди неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і приймали рішення на користь бізнесу, вказуючи, що лізинг транспорту не є роялті.
Цю точку зору поділяють профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Таким чином, кримінальні провадження проти авіакомпаній все більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір за допомогою механізмів кримінального переслідування.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно актуальною для українських підприємців, оскільки вона роз’яснює, які існують законні шляхи перевірки дій БЕБ у разі виникнення підозр щодо необґрунтованого кримінального переслідування. Розуміння цих механізмів допоможе бізнесу захистити свої права та уникнути тиску.