## Перезавантаження БЕБ: Чому кримінальні справи проти авіакомпаній ставлять під сумнів роботу Бюро економічної безпеки 
Останні гучні скандали, пов’язані з Бюро економічної безпеки України (БЕБ), знову актуалізували питання щодо ефективності роботи цього органу, покликаного захищати економічний фундамент держави. Затримання співробітників БЕБ за підозрами в отриманні хабарів та маніпуляціях з кримінальними провадженнями посилюють сумніви громадськості щодо того, чи справді БЕБ виконує свою основну функцію – боротьбу з економічною злочинністю, а не створює додаткові перешкоди для ведення бізнесу. Як зазначає видання УНН, ця ситуація вимагає ретельного аналізу та, ймовірно, кардинальних змін.
Корупційні прояви в БЕБ
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про викриття двох окремих злочинних схем за участю співробітників БЕБ. Старшого детектива управління Бюро в Київській області та аналітика центрального апарату підозрюють у використанні службового становища для отримання неправомірної вигоди. За даними слідства, один з посадовців вимагав 15 000 доларів США (приблизно 600 000 грн за поточним курсом) у особи, яка раніше фігурувала у справі про виготовлення фальшивих грошей, з метою уникнення повторного кримінального переслідування. Інший співробітник пропонував допомогу у видачі ліцензії на зберігання пального за 2 000 доларів США (приблизно 80 000 грн), спираючись на свої зв’язки у податковій службі.
Система, яка покликана оберігати економіку країни, не може стати притулком для тих, хто прагне збагатитися за рахунок своєї посади.
– наголосив Генпрокурор Руслан Кравченко.
Опитані виданням УНН народні депутати висловили думку про необхідність проведення аудиту кримінальних проваджень, що розслідуються БЕБ, з метою виявлення можливих замовних справ. Вони також наголосили на важливості “перезавантаження” та очищення цього правоохоронного органу.
Наступним кроком має бути аудит кримінальних проваджень, перевірка законності їх відкриття. Ці функції належать до повноважень органів прокуратури. Тому, на мою думку, їм слід ретельніше поставитися до діяльності БЕБ.
– зазначив голова підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Володимир Ватрас.
Очевидно, що першочерговій перевірці підлягають кримінальні провадження, які викликають суспільний резонанс та мають ознаки тиску на бізнес. Одним із найбільш показових прикладів таких справ наразі є кримінальні провадження проти низки українських авіакомпаній, що використовують лізингові схеми для отримання повітряних суден.
П’ять авіакомпаній під прицілом БЕБ
Як раніше повідомляв УНН, БЕБ веде розслідування щонайменше п’яти українських авіаперевізників: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці компанії орендують літаки у нерезидентів України. Бюро вважає, що авіакомпанії повинні сплачувати роялті в Україні, тобто збори за використання інтелектуальної власності. При цьому повністю ігнорується той факт, що транспортні засоби не є об’єктами інтелектуальної власності. Крім того, між Україною та низкою країн діють угоди про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з цими угодами, українські компанії вже сплачують податки за лізинг у країнах, резидентами яких є лізингодавці. Саме на цій, юридично необґрунтованій, підставі базуються кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків. Проте, така позиція суперечить як міжнародним стандартам, так і сформованій судовій практиці в Україні.
Чому експерти вважають ці справи безпідставними
Українські суди неодноразово розглядали схожі спори щодо оренди та лізингу транспорту у нерезидентів. Зокрема, у справі ТОВ “Рейл Лоджистік” суд чітко зазначив, що транспортні засоби не є об’єктами інтелектуальної власності, а тому платежі за їх оренду чи лізинг не можуть класифікуватися як роялті. Аналогічні рішення виносили суди різних інстанцій в інших подібних справах, стаючи на бік бізнесу. Таким чином, українська судова практика підтверджує загальноприйняту на міжнародному ринку позицію: літак, гелікоптер чи вагон є транспортним засобом, а не об’єктом авторського чи патентного права. Цю точку зору поділяють і профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають вищий пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть бути прирівняні до роялті. З огляду на це, кримінальні провадження проти авіакомпаній все більше нагадують не боротьбу з економічними злочинами, а спробу створити штучний податковий спір шляхом використання кримінального переслідування.
Ризики для всієї галузі
Ситуація стає особливо небезпечною з огляду на поточний стан української цивільної авіації. Через повномасштабне вторгнення російських військ українське небо залишається закритим для цивільних літаків. Вітчизняні авіакомпанії змушені працювати за кордоном, несучи додаткові витрати на базування флоту, утримання персоналу та підтримку льотної придатності літаків. Водночас саме ці компанії зберігають українських пілотів, інженерів, технічний персонал та виробничі компетенції, які після завершення війни стануть фундаментом для розвитку цивільної авіації та повоєнного відновлення економіки.
Авіаційна сфера – це одна з галузей, де Україна може відновити та розвинути свої провідні позиції у світовій економіці. Якщо образно сказати, то ключові напрямки та сфери розвитку української економіки чітко відображені на державному прапорі. Синє поле – це небо, а це авіакосмічна сфера, тоді як золоте поле – це аграрний сектор.
– зазначив голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Більше того, експерти неодноразово підкреслювали, що цивільна та військова авіація в Україні фактично утворюють єдину екосистему. Ті самі інженери, ремонтні підприємства та технічні спеціалісти працюють як для цивільного, так і для оборонного сектору. Тому будь-який необґрунтований тиск на цивільних авіаперевізників сьогодні шкодить не лише бізнесу, але й стратегічним можливостям держави у майбутньому. Крім того, якщо міжнародні лізингодавці, через переслідування авіаційного бізнесу з боку БЕБ, почнуть розглядати Україну як юрисдикцію з непередбачуваними податковими ризиками та довільним трактуванням міжнародного права, це може призвести до відмови від співпраці з українськими операторами. Для галузі це означатиме втрату доступу до літаків, зростання витрат та подальше скорочення діяльності.
БЕБ потребує аудиту
Політолог Віктор Бобиренко вважає, що останні скандали підтверджують необхідність повернення до питання про перезавантаження Бюро економічної безпеки та посилення контролю за його діяльністю. Він наголосив, що будь-яка правоохоронна структура повинна мати ефективні механізми внутрішньої безпеки, які запобігатимуть використанню кримінальних проваджень як джерела незаконного збагачення.
Необхідно знову порушувати ці питання (про перезавантаження БЕБ), щоб вони були на слуху. Це також включає необхідність перезавантаження та зміни керівництва. Хтось має понести відповідальність за такі дії.
– наголосив Бобиренко у коментарі УНН.
Колишній заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков також переконаний, що боротьба з корупцією неможлива без системних змін. На його думку, одним із ключових напрямків реформи має стати унеможливлення розслідування замовних кримінальних справ, які відкриваються виключно з метою тиску на бізнес або вимагання коштів.
Протидія корупції – це передусім системний підхід, який полягає в наступному: по-перше, унеможливлення розслідувань за замовними справами, які реєструються лише для того, щоб отримати гроші від підприємців чи громадян. Це починається зі зменшення державного регулювання… І, звичайно, справедливий суд.
– зазначає він.
Експерт також звертає увагу на проблему використання кримінального процесу як інструменту тиску через обшуки, арешти майна та блокування роботи підприємств. “Усі розуміють: провели обшук, наклали арешт на майно, взяли під варту – ніхто не розбирається, за що, чи є злочин. Але всі розуміють, що ніхто не поверне (арештоване майно), поки не заплатиш гроші. І слідчий суддя краще десять разів відмовить захиснику у поверненні майна, аби не псувати стосунки з правоохоронцем”, – зазначив Бабіков. Очевидно, що якщо держава справді прагне очистити БЕБ від корупційних ризиків та відновити довіру бізнесу, аудит кримінальних проваджень має стати одним із перших кроків для нового керівництва органу. І починати його варто саме зі справ щодо лізингу повітряних суден. Причина проста: практично всі незалежні експерти, опитані УНН, дійшли спільного висновку, що правових підстав для кримінального переслідування авіакомпаній у цих справах немає. Більше того, наявна судова практика свідчить про протилежне до позиції слідства. Тому саме ці провадження можуть стати своєрідним тестом на готовність БЕБ відмовитися від сумнівних справ, які мають ознаки тиску на бізнес.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для представників бізнесу, особливо в авіаційній галузі. Вона висвітлює потенційні ризики, пов’язані з діями правоохоронних органів, та підкреслює необхідність прозорості та дотримання законності у кримінальних провадженнях. Розуміння судової практики та міжнародних угод може допомогти компаніям захистити свої права та уникнути необґрунтованого тиску.