Скандали, пов’язані з корупцією у Бюро економічної безпеки (БЕБ), загострили потребу в ретельному аналізі кримінальних проваджень, які можуть стати інструментом тиску на бізнес. Фахівці наголошують, що перевірка законності таких справ, зокрема тих, що стосуються лізингу авіаційної техніки, повинна стати першим кроком до справжнього оновлення роботи БЕБ.
Звинувачення у хабарництві та продажу матеріалів кримінальних проваджень співробітниками Бюро економічної безпеки наголошують на нагальній потребі в проведенні аудиту справ, що перебувають у розслідуванні цього правоохоронного органу. Йдеться про потенційне систематичне використання механізмів кримінального переслідування для тиску на підприємницьку діяльність, створення штучних перешкод для ведення бізнесу та погіршення інвестиційної привабливості держави. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив юрист Олег Шрам.
Хабарництво та продаж кримінальної відповідальності
За даними Генерального прокурора Руслана Кравченка, у рамках двох окремих кримінальних проваджень було викрито старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро. Обидва посадовці зловживали своїм службовим становищем для отримання неправомірної вигоди.
За версією слідства, один з них вимагав 15 тисяч доларів США (приблизно 600 000 ₴ за курсом 2026 року) від особи, яка раніше проходила у справі щодо виготовлення та збуту фальшивих грошей. Обвинувачення полягало у гарантії уникнення повторного притягнення до кримінальної відповідальності. Інший посадовець запропонував представниці одного з підприємств допомогу у видачі ліцензії на зберігання пального, використовуючи свої зв’язки у податковій службі, за 2 тисячі доларів США (приблизно 80 000 ₴).
Система, покликана захищати економіку держави, не повинна бути притулком для осіб, які прагнуть збагатитися за рахунок посади
– підкреслив генпрокурор Руслан Кравченко.
Народні депутати, з якими поспілкувалося видання УНН, висловилися за необхідність проведення аудиту кримінальних справ, які розслідує БЕБ, з метою виявлення замовних проваджень. Вони також наголосили на важливості перезавантаження та очищення цього правоохоронного органу.
Це питання набуває особливої актуальності у світлі численних кримінальних проваджень, які БЕБ веде стосовно українських авіакомпаній. Під слідством опинилися щонайменше п’ять авіаперевізників, які використовують повітряні судна, отримані в лізинг від нерезидентських компаній.
Слідчі Бюро економічної безпеки вважають, що авіакомпанії повинні сплачувати в Україні роялті – збір за використання інтелектуальної власності. При цьому повністю ігнорується той факт, що транспортні засоби не є об’єктом інтелектуальної власності. Крім того, між Україною та низкою країн діють конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з цими угодами, українські компанії сплачують податки за лізингові операції в країнах, резидентами яких є лізингодавці. Від дій БЕБ вже постраждали такі авіакомпанії, як МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Аналогічні підходи, як свідчать судові матеріали, застосовуються й в інших галузях: спроби запровадити додатковий збір для залізничного транспорту та сільськогосподарської техніки, що перебувають у лізингу.
Експерти, опитані УНН, неодноразово заявляли про відсутність підстав для кримінального переслідування у цих справах. На їхню думку, ці провадження базуються на хибному тлумаченні лізингових платежів як роялті, яке було сформоване колишніми податківцями у статті за 2024 рік. Варто зазначити, що законодавство щодо оподаткування лізингу не змінювалося протягом останніх 30 років.
Кримінальні провадження як інструмент тиску на бізнес
Юрист Олег Шрам зазначає, що нецільове використання кримінальних проваджень правоохоронними органами є серйозною проблемою.
Ми часто стикаємося з випадками, коли кримінальні провадження та їхні інструменти використовуються не за прямим призначенням, а, наприклад, для перешкоджання законній господарській діяльності або для спонукання до отримання неправомірної вигоди
– зауважує він.
За словами експерта, попри численні заяви про припинення тиску на бізнес, пов’язаного з підприємницькою діяльністю, ця проблема залишається актуальною.
Це свідчить про наявність питань до процесу відбору кадрів до правоохоронних органів, до належного процесуального контролю за розслідуваннями та до ефективності боротьби зі зловживаннями, допущеними самими правоохоронцями
– підкреслює Шрам.
Однією з ключових проблем залишається тривале існування кримінальних проваджень без ухвалення будь-яких процесуальних рішень. Саме цей фактор найчастіше вказує на замовний характер справ або їх використання для чинення тиску.
Такі кримінальні провадження можуть тягнутися рік, два, три, чотири без жодних рішень. Епізодично проводяться окремі слідчі дії, а люди та компанії перебувають у невизначеному становищі
– пояснює юрист.
На його думку, така ситуація завдає значної шкоди бізнесу, навіть без офіційного оголошення підозр чи передачі справи до суду. Олег Шрам пояснює, що будь-яка інформація про проведення обшуків, тимчасовий доступ до документів чи інші слідчі дії потрапляє до Єдиного державного реєстру судових рішень та інших спеціалізованих баз даних. Це, своєю чергою, негативно впливає на ділову репутацію компанії.
Страждає репутація суб’єкта господарювання. Контрагенти бачать інформацію про слідчі дії та починають висловлювати занепокоєння. Це створює для бізнесу додаткові ризики та перешкоди для діяльності
– зазначає Шрам.
Аудит – цілком реальна перспектива
Юрист переконаний, що перевірка законності відкриття кримінальних проваджень є цілком можливою та передбачена чинним законодавством.
Звісно, аудит можливий і вкрай необхідний. У кожному кримінальному провадженні є прокурор, завданням якого є або якнайшвидше скерування справи до суду, або її закриття. Якщо встановлено, що провадження було розпочато без достатніх підстав і відсутні ознаки злочину, прокурор має повноваження самостійно його закрити
– наголошує Олег Шрам.
Експерт також звертає увагу на необхідність оцінки законності вже вжитих слідчих дій, таких як обшуки, арешти майна, та ефективності судового контролю за цими процесами.
Факт отримання неправомірної вигоди – це лише окремий прояв значно ширшої проблеми. Йдеться про незаконні затримання, незаконні обшуки, арешти майна. Часто слідчі судді фактично автоматично погоджують клопотання органів досудового розслідування, не заглиблюючись у сутність справи
– зауважує він.
Без аудиту довіри не буде
Нове керівництво БЕБ має унікальний шанс продемонструвати, що перезавантаження органу буде не лише кадровим, але й змістовним. Для цього недостатньо просто виявляти поодинокі випадки корупції серед співробітників; необхідно провести комплексну ревізію резонансних кримінальних проваджень, які роками створюють ризики для бізнесу, ставлять під загрозу цілі галузі й не мають чітких перспектив передачі до суду через суперечність наявній судовій практиці.
Саме справи, пов’язані з лізингом авіаційної техніки, можуть стати першим випробуванням для БЕБ, демонструючи його готовність працювати в інтересах держави, а не підтримувати сумнівні практики тиску на бізнес. Якщо аудит виявить відсутність складу злочину, такі провадження мають бути закриті. Інакше будь-які заяви про реформування Бюро економічної безпеки ризикують залишитися лише на папері.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для українського бізнесу, особливо для тих компаній, які стикаються з кримінальними провадженнями або підозрюють можливий тиск з боку правоохоронних органів. Розуміння механізмів роботи БЕБ та правових підстав для аудиту кримінальних справ може допомогти захистити свої права та уникнути необґрунтованих перешкод у господарській діяльності. Також, це нагадування про важливість прозорості та доброчесності в роботі державних органів.