## Як уникнути пасток на державних тендерах: Розкрито найпоширеніші схеми маніпуляцій 
Незважаючи на постійні заяви держави про прагнення зробити процеси державних закупівель максимально прозорими та усунути будь-які лазівки для зловживань, ми періодично чуємо про випадки, коли окремі особи незаконно збагачуються на тендерах. Найчастіше це пов’язано із завищенням цін на товари чи послуги, які замовляють державні чи комунальні установи. Проте, насправді, можливостей для маніпуляцій та зловживань під час тендерів значно більше. УНН проаналізував найпоширеніші з них.
Перевищення очікуваної вартості
Це найпоширеніший метод маніпуляцій, який трапляється майже у всіх сферах закупівель, але особливо часто — у будівельній галузі. Як зазначали аналітики DOZORRO ще у 2024 році, практично кожна тринадцята гривня у перевірених ними договорах – це переплата, переважно за будівельні матеріали.
«Ціни на будматеріали завищують учасники тендерів — будівельні компанії. Однак вони роблять це тому, що можуть — очікувана вартість закупівлі це дозволяє. Зрештою, бізнес шукає можливості заробити, тому в межах очікуваної вартості і пропонує свою ціну. Адже очікувана вартість, яку визначає замовник — це максимальна сума, яку він готовий заплатити», — пояснюють у DOZORRO.
Підвищення цін на будівельні матеріали часто відбувається через складність регулювання вартості робіт, оплати праці та використання техніки. Однак вартість самих матеріалів може бути більш гнучкою, що й дозволяє проводити коригування. Іноді постачальники також завищують обсяги необхідних робіт, наприклад, вказуючи більшу кількість людино-годин, ніж реально потрібно для виконання завдання.
“Заточення” тендерної документації
Інша поширена схема — це підготовка тендерної документації під конкретного постачальника. Це часто включає дискримінаційні умови. Наприклад, може вимагатися акт огляду об’єкта, підписаний як замовником, так і постачальником. Або ж замовник може виходити за межі стандартних вимог до ліцензування певного виду діяльності. Такі маніпуляції доволі поширені у сфері медичних закупівель.
Наприклад, у 2024 році лікарня у Кривому Розі закуповувала апарат для МРТ. Виявилося, що медико-технічні вимоги були сформульовані так, що відповідали виключно апарату конкретного виробника — Philips. Додатковою умовою була вимога надати оригінал листа від виробника, його представника, представництва, дилера або дистриб’ютора. Медичні препарати також можуть ставати об’єктом таких маніпуляцій: до лоту з кількома позиціями можуть додавати одну-дві, які може поставити лише обмежене коло постачальників.
Витік інформації
Серед поширених схем — “злив” інформації учасникам тендеру, зокрема щодо цін та умов договору. Іноді витік стосується тендерних пропозицій учасників. Журналісти вказували на можливість подібної практики в тендерах, які проводить Черкаський обласний онкоцентр. Спостерігалося, що компанія “Онкомедика” часто ставала переможцем закупівель. Здебільшого ця компанія була єдиним учасником, а в випадках, коли з’являлися конкуренти, вона все одно перемагала, часто з вищою ціною. Це може свідчити про те, що представники “Онкомедіки” отримували конфіденційну інформацію про пропозиції конкурентів, щоб запропонувати вищу ціну і забезпечити собі перемогу.
“Процедури-близнюки”
Замовники можуть оголошувати кілька ідентичних тендерів одночасно: з однаковою назвою, очікуваною вартістю, технічним завданням та обсягом товарів чи послуг. Мета — якнайшвидше перейти до переговорної процедури закупівель, що можливо, якщо торги двічі скасовувалися. Переговорна процедура дозволяє обійти стандартні тендерні правила та обрати визначеного постачальника.
Змова між учасниками
Цією схемою активно займається Антимонопольний комітет. Ключовим доказом змови часто є збіг IP-адрес, з яких завантажувалися тендерні пропозиції. Однак учасники знаходять шляхи обходу. Варто звертати увагу на такі ознаки:
- Участь пов’язаних між собою компаній в одному тендері.
- Схожість тендерної документації учасників.
- Наявність зв’язків між замовником та учасником до проведення тендеру.
- Узгоджені дії учасників.
Існує багато прикладів виявлення узгоджених дій, що призводили до мільйонних штрафів. Наприклад, компанії “Продмет” та “Стілс Україна” були оштрафовані АМКУ на 9,2 млн грн за узгоджені дії під час закупівель сплавів і труб.
Маніпуляції з договорами після тендеру
Ця схема полягає в тому, що умови підписаного з переможцем договору можуть відрізнятися від технічних вимог, заявлених під час тендеру. Або ж замовник укладає додаткові угоди, які суттєво збільшують вартість послуг.
Нещодавно Верховна Рада ухвалила новий закон про публічні закупівлі, який має наблизити тендерні процедури та контроль за ними до стандартів Європейського Союзу. Очікується, що цей документ допоможе Державній аудиторській службі ефективніше та швидше виявляти нові методи маніпуляцій, які використовують учасники закупівель.
Порада від АіФ UA:
Розуміння цих схем маніпуляцій є ключовим для забезпечення прозорості державних закупівель. Новий закон, що наближає українське законодавство до норм ЄС, покликаний посилити контроль та допомогти державним органам боротися з корупцією. Це означає, що для бізнесу та громадян зростатиме можливість контролювати використання бюджетних коштів і вимагати чесних правил гри.