День вишиванки: розвінчуємо міфи про український одяг
У День вишиванки Центр протидії дезінформації (ЦПД) розвіяв поширені хибні уявлення щодо української вишитої сорочки. Виявилося, що вишиванка була не лише святковим, але й буденним елементом гардеробу, а її походження не пов’язане з російською косовороткаю. Крім того, спростовано міфи про заборону вишиванки за радянських часів та її символічне значення.
ЦПД підкреслює, що протягом радянського періоду навколо української вишиванки активно формувалися міфи, які мали на меті применшити її культурне та національне значення. Незважаючи на спроби радянської влади спотворити сутність вишиванки або звести її до статусу простого фольклорного елемента, цей знаковий символ української ідентичності зберіг свою потужність.
Сьогодні ми повертаємо справжнє значення вишиванки — як коду культури, спадщини поколінь та духовного оберегу.
– наголосили у Центрі протидії дезінформації.
Розбір міфів
Міф 1: Вишиванку забороняли в СРСР
Історичні джерела свідчать, що формальної заборони на носіння вишитих сорочок не існувало. Навіть Микита Хрущов був помічений у вишиванці у 1950-х роках. Однак, за часів Леоніда Брежнєва, вишиванка набула статусу символу дисидентства, і її демонстративне носіння могло призвести до переслідувань, особливо на Західній Україні, де люди змушені були приховувати свої вишиванки, аби уникнути репресій.
Міф 2: Українська та російська вишиванки мають спільне походження
Це твердження хибне. Російська косоворотка відзначається бічним розрізом, а вишивка на ній зазвичай розташована лише з лівого боку. На противагу цьому, українська вишиванка має центральний розріз та симетричні орнаменти, які часто несуть глибоке символічне навантаження.
Міф 3: Сорочки з білою вишивкою – ознака бідності
Навпаки, вишивка білим по білому вважалася ознакою витонченості та достатку. Такі сорочки, часто густо вкриті вишивкою, що нагадувала мереживо, були надзвичайно цінними.
Міф 4: Вишиванки носили лише на свята
У традиційному українському суспільстві вишиванки були невід’ємною частиною повсякденного одягу. Існували різноманітні типи сорочок: для буденного носіння, святкові, весільні тощо, кожна з яких мала своє специфічне призначення та ступінь оздоблення.
Міф 6: Чорна вишивка – символ скорботи
Це також не зовсім точно. Наприклад, славнозвісна Борщівська вишивка з Тернопільщини, яка традиційно виконувалася чорними нитками, використовувалася навіть у весільному вбранні. Чорний колір був популярним орнаментом і в інших регіонах України.
Міф 7: Вишивали лише жінки
Хоча переважна більшість майстринь з вишивки були жінками, в окремих регіонах, зокрема на Буковині, чоловіки також займалися цим ремеслом, а також ткацтвом.
Міф 8: Орнаментами вишиванок були виключно квіти
Насправді, традиційна українська вишивка здебільшого використовувала геометричні візерунки. Реалістичні квіткові мотиви почали набувати поширення лише наприкінці XIX століття, з розвитком промислового виробництва.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація допоможе краще зрозуміти справжню історію та значення української вишиванки, розвіяти застарілі міфи та збагатити свої знання про національну культуру. Знання історії власного одягу – це ще один крок до збереження культурної спадщини.