Президент України Володимир Зеленський подав на розгляд Верховної Ради проєкт меморандуму про отримання позики на суму 90 мільярдів євро. Для реалізації цього фінансового траншу Україна зобов’язується внести зміни до податкового та митного законодавства.
На розгляд Верховної Ради подано президентський законопроєкт щодо ратифікації Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом. Цей документ є частиною програми Ukraine Support Loan, яка передбачає надання Україні макрофінансової допомоги як складової загальної позики ЄС обсягом до 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Ці кошти мають бути покриті за рахунок російських репарацій.
УНН проаналізував, які кроки повинна зробити Україна для отримання цих фінансових ресурсів.
Детальніше про механізм фінансування
Зазначений меморандум не передбачає одноразового перерахування всієї суми у 90 мільярдів євро. Він окреслює умови надання макрофінансової допомоги Україні в рамках програми Ukraine Support Loan, обсягом до 8,35 мільярда євро.
Згідно з Регламентом ЄС 2026/467, запроваджується механізм цільової позики на підтримку України на 2026 та 2027 роки, що сягає 90 мільярдів євро. Ця позика буде доступна до 31 грудня 2027 року. Її головна мета — зміцнення макрофінансової стабільності України, мінімізація зовнішніх та внутрішніх фінансових обмежень, а також доповнення інших програм підтримки, що реалізуються ЄС, міжнародними фінансовими інституціями та країнами-донорами.
Окремий пакет макрофінансової допомоги, що регламентується цим меморандумом, буде розподілено на три транші. Очікуваний розмір першого траншу становить 3,2 мільярда євро, другого — 3,7 мільярда євро, а третього — 1,45 мільярда євро. Отримання першого траншу можливе після набрання чинності угодою про позику. Другий та третій транші будуть виплачені не раніше, ніж через три місяці після попередньої виплати.
Кожен транш може бути перерахований однією або кількома частинами. Кінцеве рішення щодо обсягу, термінів та кількості частин ухвалюватиме Європейська комісія. Усі частини траншів мають бути виплачені українській стороні до 31 грудня 2028 року. У разі суттєвого зменшення потреби України у фінансуванні, Єврокомісія має право зменшити або скасувати невиплачену суму допомоги.
Умови співпраці з ЄС згідно з проєктом меморандуму
Для повного отримання всіх трьох траншів допомоги Україна зобов’язана забезпечити функціонування ефективних демократичних інститутів, підтримку багатопартійної парламентської системи, дотримання принципу верховенства права та захист прав людини, включно з правами представників меншин. Документ особливо наголошує на важливості боротьби з корупцією як складової забезпечення верховенства права.
Крім того, умови виплат стануть можливими лише після позитивної оцінки Єврокомісією виконання макроекономічних та структурних зобов’язань, визначених у додатку до меморандуму. Важливою вимогою є відсутність негативних висновків щодо антикорупційних заходів України в рамках інших програм підтримки ЄС чи МВФ.
Перед кожною виплатою українська влада муситиме надати Єврокомісії підтверджувальні документи щодо виконання визначених умов. Комісія проводитиме верифікацію, за потреби консультуватиметься з міжнародними експертами та братиме до уваги безпекову ситуацію й її вплив на Україну.
Податкова, митна та фіскальна політика: вимоги для першого траншу
Для отримання першого траншу допомоги Україна має досягти прогресу у трьох ключових напрямках:
- Мобілізація внутрішніх податкових надходжень;
- Підвищення ефективності державних видатків;
- Вдосконалення управління державними фінансами.
Серед конкретних кроків — подання до Верховної Ради законопроєкту про скасування податкових пільг для міжнародних посилок (за винятком товарів оборонного та безпекового призначення). Також передбачено внесення законопроєкту щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.
Важливою умовою є ухвалення Верховною Радою закону про продовження строку дії військового збору на рівні 5% протягом наступних трьох років. Очікується, що це забезпечить додаткові надходження до бюджету щонайменше у розмірі 140 мільярдів гривень щорічно.
Кабінет Міністрів України зобов’язаний затвердити процедуру розробки, моніторингу та оцінки державних інвестиційних стратегій.
Крім того, Україна має прийняти та опублікувати оновлену Стратегію управління державними фінансами, подати до Кабінету Міністрів проєкт нового Митного кодексу, узгодженого з відповідним законодавством ЄС, та призначити нового постійного керівника Державної митної служби.
Другий транш: розширений пакет реформ для підтримки від партнерів
Для отримання другого траншу допомоги Україна повинна внести зміни до законодавства, що стосуються узгодження корпоративного оподаткування з Директивою ЄС про боротьбу з ухиленням від сплати податків. Верховна Рада має ухвалити зміни щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, а також закон про скасування податкових пільг для міжнародних посилок.
Серед інших умов — створення системи оцінки нерухомості, розробка Державною податковою службою дорожньої карти з управління ризиками щодо податку на додану вартість (ПДВ) та план підвищення податкової дисципліни. У сфері публічних інвестицій передбачається створення єдиної інформаційної системи, що інтегруватиме системи DREAM, державного бюджету, LOGICA, Prozorro та Державного казначейства.
Документ також вимагає прийняття Бюджетної декларації на 2027-2029 роки, яка включатиме базовий сценарій, сценарій активної політики, оцінку макроекономічних припущень та додаток щодо проєктів публічних інвестицій.
Кабінет Міністрів має визначити пріоритетні сфери для аналізу державних витрат у 2026 році, зокрема, житлову політику, регіональний розвиток та політику щодо ветеранів.
Щодо митної сфери, проєкт угоди передбачає оновлення плану цифрового розвитку до 2030 року. Крім того, Верховна Рада має призначити трьох відсутніх членів до комісії з відбору кандидатів на посади членів правління Рахункової палати.
Третій транш: пільгове оподаткування, ПДВ та державні закупівлі
Найбільший перелік вимог стосується третього траншу. Україна має представити законопроєкт про реформування системи пільгового оподаткування, який має забезпечити додаткові надходження до бюджету щонайменше у розмірі 70 мільярдів гривень щорічно. Документ також акцентує увагу на заходах проти штучного дроблення бізнесу, обмеженні повторного переходу на спрощену систему оподаткування, введенні диференційованих ставок для платників єдиного податку третьої групи та кроках для гармонізації податкового законодавства України з правилами ЄС щодо ПДВ.
Верховна Рада також має ухвалити закон, що спрощує адміністрування ПДВ для фізичних осіб-підприємців. Йдеться про перехід на квартальну звітність замість щомісячної, щомісячні податкові накладні замість щоденних, запровадження попередньої податкової декларації для ФОПів та спрощення процедури розблокування податкових накладних.
Окремо передбачено узгодження корпоративного оподаткування з європейськими стандартами, розробку довгострокових прогнозів витрат на пенсійне забезпечення у співпраці зі Світовим банком, МВФ та службами Єврокомісії, а також пояснення у проєкті державного бюджету на 2027 рік, як результати аналізу витрат враховані при його формуванні.
У сфері державних закупівель Україна повинна розробити нову Стратегію публічних закупівель на 2027-2030 роки та концептуальну записку до закону про оборонні закупівлі, що наблизить українське законодавство до права ЄС. У сфері аудиту передбачено розмежування функцій інспекції та аудиту в Державній аудиторській службі, створення 10 нових аудиторських комітетів та перегляд національного стандарту внутрішнього аудиту.
Контроль за виконанням умов Україною
Меморандум передбачає постійний моніторинг з боку Єврокомісії. Україна зобов’язана надавати регулярну інформацію про економічну та фінансову ситуацію, а також про прогрес у впровадженні структурних реформ. Єврокомісія або уповноважені нею експерти матимуть право проводити оцінку операційних процедур та фінансових механізмів, пов’язаних з управлінням допомогою ЄС.
Міністерство фінансів та Національний банк України повинні на регулярній основі подавати дані щодо ВВП, рівня зайнятості та безробіття, доходів і видатків державного сектору, дефіциту бюджету, державного боргу, залишків коштів на єдиному казначейському рахунку, інфляції, платіжного балансу, золотовалютних резервів, а також обмінних курсів гривні до євро та долара.
Основні положення меморандуму з ЄС
Згідно з документом, Меморандум про взаєморозуміння щодо програми макрофінансової допомоги для України було підписано у Брюсселі 20 травня 2026 року та у Києві 27 травня 2026 року. З українського боку документ підписав міністр фінансів Сергій Марченко, а з боку ЄС — член Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. Національний банк України виступає як агент позичальника, а його голова Андрій Пишний — як підписант від НБУ.
Меморандум набуває чинності після підписання усіма сторонами або після отримання кредитором юридичного висновку Міністерства юстиції України про відповідність необхідним конституційним та законодавчим вимогам.
Фактично, цей документ не лише визначає фінансовий графік, але й встановлює перелік податкових, митних, бюджетних та антикорупційних умов, від виконання яких залежатиме доступ України до коштів у рамках позики від ЄС.
Щодо проєкту меморандуму, внесеного Володимиром Зеленським, він має бути розглянутий Комітетом Верховної Ради України з питань європейської інтеграції. Після цього документ буде винесено на голосування до сесійної зали. Для ратифікації меморандуму необхідно отримати понад 226 голосів народних депутатів.
Порада від АіФ UA:
Ознайомлення з цим меморандумом допоможе громадянам зрозуміти, які ключові реформи очікують Україну в податковій та митній сферах. Це важливо для усвідомлення змін, які можуть вплинути на бізнес та особисте оподаткування, а також для розуміння цілей євроінтеграційних процесів країни.