Моя колега Ольга постійно переписується до icq. При цьому на її обличчі виникає задоволена посмішка. Очевидно, спілкується вона не з босом. Нещодавно Ольга розкрила свій секрет: виявляється, вона має інтернет-роман. І це незважаючи на щасливий шлюб та красуню-доньку. Я вирішила дізнатися, чим привабливі інтернет-романи для заміжніх жінок?
Ольга (29 років):
Ми з Вадимом познайомилися у моєму блозі. Він читав мої записи та залишав коментарі, давав дуже щирі поради та надавав підтримку тоді, коли це було необхідно. Для мене це щастя, тому що моєму чоловікові вже давно не цікаві мої почуття та думки. А мені треба відчувати чоловічу підтримку. Я закохалася у Вадима. Наш інтернет-роман тривав півтора роки. Заради Вадима я готова була розлучитися з чоловіком і переїхати жити до Єкатеринбургу. Це було кохання з листування. Але через деякий час сильні почуття пройшли, і мене почало обтяжувати наше спілкування. Вадим вимагав, щоб я сиділа в інтернеті 24 години на добу і не відволікалася на чоловіка та роботу. Наші стосунки не могли продовжуватись довго. Ми розлучилися, і я рада, що зуміла зберегти сім'ю.
Ганна (32 роки):
У мене є чоловік і я його люблю. Я ніколи не змогла б змінити його, але мені не вистачає спілкування з чоловіками. Віртуальні відносини – це вихід. Зі своїм другом за листуванням я можу говорити про все. Я розповідаю йому про те, про що не наважуюсь розповісти чоловікові. Інтернет-роман дає мені можливість почуватися бажаною, отримувати чоловічу увагу. А це важливо для будь-якої жінки. У мене немає віртуального сексу, оскільки російські чоловіки просто не вміють займатися ним. Читаєш те, що вони тобі пишуть, і всяке бажання пропадає. Тож я за інтернет-романи, але проти віртуального сексу.
Марія (25 років):
Я одружена, і в мене є дитина. В «Однокласниках» я познайомилася із чоловіком, який буквально зачарував мене. Його звуть Максим, і він молодший за мене на 2 роки.
Все починалося зі звичайного листування. Поступово наше спілкування переросло в романтичні відносини, де були пристрасть і бажання, але тільки в листах, оскільки ми живемо у різних країнах. Коли у мене з'явилася можливість поїхати на відпочинок однією, я, звісно, поїхала до Максима. Наша зустріч була казкою! Бажання спілкуватися зросло в десятки разів. Нині я не знаю, що робити. Чоловіка я більше не люблю. А в Максимі я не впевнений. Аж раптом для нього це просто інтернет-роман?
Катерина (28 років):
Я живу у цивільному шлюбі вже чотири роки. У нас із чоловіком гарні та теплі стосунки, але мені не вистачає емоцій. Їх я знаходжу в інтернеті. Мій чоловік — людина серйозна, вона не любить говорити компліменти та слова кохання. Все лише по суті. А в інтернеті я завжди маю шанувальників, які готові захоплюватися мною кожну секунду. Я люблю свого чоловіка і ніколи не втечу від нього. При цьому я мав досвід віртуального сексу, і я навіть одружилася з інтернетом. Це все лише заради емоцій та нових відчуттів. Я точно знаю, що моє віртуальне життя ніколи не стане реальним. Проте я не розповідаю чоловікові про свої інтернет-забави.
Ельвіра (35 років):
Мій сімейний стаж – 14 років. У мене двоє дітей та прекрасний чоловік, але мені все це набридло. Мені хочеться чогось нового. Як тільки нам підключили інтернет, я одразу завела інтернет-роман. Через соціальні мережі я познайомилася з розумним та красивим чоловіком. Своє сімейне становище я не приховувала. Через чотири місяці листування він освідчився мені, запропонував вийти заміж і сказав, що дуже хоче від мене дитину. Я поставилася до цього з гумором. Звичайно, я обрала свого чоловіка і свою сім'ю. Мій інтернет-друг дуже образився на мене. Він, як з'ясувалося, думав, що це кохання та його почуття взаємні. У результаті він видалив мене зі списку друзів, і ми не спілкуємося.
Світлана (29 років):
Мій інтернет-роман із Денисом тривав шість років. Я дуже любила його. Кохання прийшло не відразу, а десь через рік спілкування. Денис мешкає в іншій країні, і ми з ним ніколи не зустрічалися. Я одружена, у мене є дитина, але я люблю лише Дениса. Це як прокляття. Він мій наркотик. Нещодавно Денис закохався у реальну дівчину. І схоже, це серйозно. Я все розумію і бажаю Денису лише щастя, просто мені його не вистачає. Чоловік у мене добрий, мене любить. Але я не можу ставитися до нього так само і не знаю, як житиму далі…
Христина (25 років):
У мене є два інтернет-романи та коханий чоловік, з яким ми разом вже три роки. Інтернет-кохання – це нові емоції. З Андрієм ми листуємося вже півтора роки. У нього є дружина та син. З Кирилом ми спілкуємося чотири місяці. Він не має постійної дівчини. Між нами є флірт і легка закоханість, але це ніколи не вплине на моє реальне життя. Мій улюблений чоловік знає про моє віртуальне спілкування і абсолютно не ревнує мене до інтернет-романів. Він знає, що я ніколи не змінюватиму йому в реальному світі.
Каміла (26 років):
Ми з Володею випадково познайомились у соціальних мережах. Ми живемо в одному місті, але спілкуємося лише через інтернет. Він одружений, і в нього нещодавно народилася донька. Щовечора ми з Володею заходимо в інтернет, щоб поділитись новинами та злегка пофліртувати. Нашому інтернет-роману трохи менше року. Я нещодавно вийшла заміж, але не збираюся закінчувати наші віртуальні стосунки. Я за своєю природою авантюрист. Інтернет-роман для мене — яскраві емоції, пригода, можливість мати свої особисті секрети від чоловіка.
Психолог, провідний тренер Центру позитивної психології Марія Разбаш:
Інтернет-роман – це віяння часу, частина нашого сучасного життя. Відносини в інтернеті завжди під рукою, і їх можна використовувати так, як вам заманеться. Можна надіслати порцію любові, радості та задоволення, можна отримати все це у відповідь. Можна й постраждати, звісно, якщо хочеться.
В інтернет-романі можна бути такою, якою у житті ви собі не дозволяєте. Жорсткою та недоступною або, навпаки, легкою та сяючою. Занурюючись у віртуальний світ, ви отримуєте додаткову порцію задоволення і до певної міри абстрагуєтеся від проблем (наприклад, перестаєте пиляти чоловіка — вам просто не до цього). Ви почуваєтеся більш спокійною та реалізованою в житті.
Інтернет-спілкування можна перервати і відразу завести новий віртуальний роман. А можна мати одразу кілька романів, реалізуючи всі межі свого характеру – бути і кішечкою, і пантерою, і вовчицею.
При величезній кількості плюсів інтернет-романи хороші тільки в гомеопатичних дозах. Все-таки реальне життя набагато цікавіше і важливіше за віртуальну реальність.
Ганна Коритина