Аргентинці відмовляються від яловичини: економія Мілея диктує нові харчові звички
Споживання яловичини в Аргентині різко скоротилося, досягнувши позначки у 44,5 кг на особу. Причиною цього стали економічні реформи Хав’єра Мілея, які змушують громадян шукати дешевші альтернативи, такі як свинина та курятина.
Через стрімке зростання цін споживання яловичини в Аргентині досягло найнижчого рівня за останні два десятиліття, про це повідомляє УНН з посиланням на інформаційне агентство AP.
Економічні чинники падіння споживання
Згідно з публікацією, споживання червоного м’яса в Аргентині, країні з давніми традиціями споживання яловичини, різко впало. Це стало наслідком жорсткої економічної політики, запровадженої президентом-лібертаріанцем Хав’єром Мілеєм.
За даними Сільськогосподарського фонду розвитку Аргентини, річне споживання яловичини на душу населення у квітні 2026 року знизилося до 44,5 кг. Для порівняння, у квітні минулого року цей показник становив 49,5 кг, а у 2006 році – 63,4 кг.
“Люди змушені переходити на більш доступні джерела білка. Вони обирають свинину та курятину”, – зазначає місцевий підприємець Хорхе Гарсія.
Аналітики пояснюють цю тенденцію кількома факторами: подорожчанням яловичини, зменшенням поголів’я великої рогатої худоби та зниженням купівельної спроможності населення. Також, відкриття аргентинського ринку яловичини для міжнародної торгівлі призвело до зближення внутрішніх цін зі світовими.
“Яловичина стала продуктом, який можуть собі дозволити далеко не всі. Зарплати відстають від зростання цін”, – підкреслює дистриб’ютор м’яса Хуампі Кінтеро, додаючи, що обсяги споживання серед його клієнтів скоротилися більше ніж наполовину.
З моменту приходу до влади у грудні 2023 року, коли річна інфляція сягала 211%, Мілей пообіцяв викорінити “ракову пухлину інфляції” шляхом жорсткого плану коригувань, що передбачає скорочення державних витрат майже на третину. Символом цієї політики стала бензопила.
Уряду вдалося досягти профіциту бюджету, що є рідкістю для новітньої історії Аргентини. Однак, соціальна ціна цих заходів викликала хвилю критики.
Протягом кількох місяців адміністрація Мілея ліквідувала 13 міністерств, звільнила близько 30 000 державних службовців, призупинила реалізацію проєктів громадських робіт та скоротила фінансування ключових сфер, таких як освіта, охорона здоров’я та наука. Також було зменшено субсидії на основні послуги, включаючи електроенергію, газ, воду та транспорт.
“Це негативно впливає на доходи населення, оскільки сім’ї змушені платити більше за послуги, які раніше субсидувалися державою, – пояснює економіст Каміло Тіскорнія. – В результаті, у них залишається менше коштів на дорогі товари, такі як яловичина”.
Водночас, доходи домогосподарств зростають повільніше, ніж ціни на яловичину, що також сприяє зниженню споживання.
За останніми доступними даними, заробітна плата зареєстрованих працівників у лютому зросла в середньому на 1,8%, тоді як місячна інфляція становила 2,9%.
За інформацією Аргентинського інституту просування яловичини, за останній рік ціни на яловичину зросли більш ніж на 60%, досягнувши у травні в Буенос-Айресі в середньому 18 500 песо (приблизно 520 ₴) за кілограм (13 доларів США).
У липні 2025 року уряд Мілея знизив експортні мита на яловичину та птицю, а також скасував виробничі квоти, щоб стимулювати продажі за кордон. Цього тижня уряд Аргентини повідомив, що експорт яловичини зріс на 54% у першому кварталі, сягнувши майже 200 000 тонн на суму понад 1 мільярд доларів. Збільшення експорту стало можливим після рішення США розширити безмитну квоту на аргентинську яловичину через дефіцит худоби в Америці.
Порада від АіФ UA:
Ця новина демонструє, як економічні реформи можуть впливати на повсякденне життя людей, зокрема на їхні харчові звички. Вона нагадує про важливість адаптації до змін та пошуку альтернативних рішень для забезпечення збалансованого харчування, особливо в умовах економічної нестабільності.