Нерідко люди роблять дивно і непослідовно. Дослідженням непередбачуваних вчинків та пошуками їх мотивів зазвичай займаються психологи, криміналісти та економісти. Водночас наука все частіше знаходить докази того, що на поведінку людини можуть впливати бактерії та паразити.
Контроль поведінки сторонньою силою — схоже, є реальною загрозою для людей. З біологічної точки зору — чим, власне, ми кращі за інші види, хай і не настільки розумні? У природі чимало прикладів, коли управління чужим організмом стає стратегією виживання видів, що паразитують.
Наприклад, гриб кордицепс паразитує на мурах, що призводить до їхньої смерті. Але перш ніж померти, комахи піднімаються до крони дерев, звідки грибні суперечки розносить вітер.
Личинки черв'яків волосатиків паразитують найчастіше на наземних комах, равликах та ракоподібних. По завершенні циклу розвитку паразит змушує носія зайти у воду, де волосатик прогризає покриви господаря (той при цьому зазвичай гине) і виходить у водоймище.
З розвитком личинка може змінювати господаря більшого. Наприклад, перебуваючи в тілі равлика, волосатик змінює колір її очей на стеблинках-усах з чорного на червоний, синій або жовтий, самі очі робить великими і витріщеними. Це привертає увагу птахів, які скльовують равликів.
Волосатики, хоч у народі і поширені легенди-жахливості, для людей безпечні, але від інших паразитів у нас немає імунітету.
Статева фаза життя паразита токсоплазма проходить виключно в кішках, безстатева – в тілі будь-якого теплокровного, у тому числі в птахах, щурах і людях. За різними оцінками у світі носіями токсоплазми є від 30 до 40% людей, у деяких країнах більше, у Франції, наприклад, 81%.
Токсоплазми здатні змінювати поведінку свого господаря, через що гине близько 4% усіх птахів. Пацюки та миші перестають відчувати запах котячої сечі, сміліють і більше проводять часу на світлі, полегшуючи полювання кішок.
Заражені паразитом чоловіки стають агресивнішими і ревнішими. Через ризиковану поведінку зростає ймовірність їх загибелі в автомобільних аваріях. Жінки виявляють велику схильність до суїциду. Є думка, що токсоплазмоз може бути причиною деменції, психічних розладів та аутизму.
Як саме крихітні організми впливають на поведінку людини до кінця, поки не з'ясовано. Дослідники лише встановили, що присутність токсоплазми впливає на рівні нейромедіаторів, таких як дофамін.
Дослідники з Каліфорнійського технічного інституту в Пасадені виявили, що поведінка людей здатні контролювати не тільки паразити, а й бактерії, яких у людському організмі безліч.
У симбіозі людини та бактерій останніх у вісім разів більше, ніж клітин нашого тіла. Як показали дослідження, бактерії регулюють не тільки травлення, а й багато інших процесів. Зміни у мікробіомі можуть стати причиною діабету, неврологічних захворювань, раку та астми.
За даними голландських дослідників кишкові мікроби можуть безпосередньо впливати на виробництво нейромедіатора серотоніну, що в свою чергу регулює комунікабельність, тривожність та сприйняття зовнішніх впливів. Не виключено, що в майбутньому депресії та тривожні стани можна буде лікувати, коригуючи склад мікробіоми.
«У майбутніх дослідженнях ми спробуємо зрозуміти, як ці мікроскопічні королі маніпулюють нашими рішеннями, – пише генетик з Університету Джона Мура в Ліверпулі Роббі Рее (Robbie Rae). — Їхній вплив на суспільство, культуру та політику не слід недооцінювати».