БЕБ атакує авіакомпанії: лізингові платежі під загрозою, попри міжнародні угоди!
Бюро економічної безпеки (БЕБ) висуває претензії до авіакомпаній щодо лізингових платежів, ігноруючи міжнародні конвенції. Це створює значний фіскальний тиск та загрожує руйнуванням авіаційної галузі.
Українські підприємства, що співпрацюють з іноземними партнерами, можуть зазнавати значних фінансових втрат через некоректне застосування міжнародних правових норм у сфері оподаткування. Особливо це стосується компаній, які використовують кредити, лізинг або орендують майно за кордоном. Незважаючи на існування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, на практиці компанії часто стикаються з ситуаціями, коли податки фактично сплачуються двічі, як повідомляє УНН.
Як працює міжнародний механізм уникнення подвійного оподаткування?
Конвенції про уникнення подвійного оподаткування є важливим інструментом міжнародного податкового права. Їх основна мета – запобігти надмірному податковому навантаженню на компанії, зареєстровані в одній країні, але які отримують прибуток в іншій. Іншими словами, бізнес не повинен двічі сплачувати один і той самий податок лише через те, що його діяльність здійснюється на міжнародному рівні.
Партнер з аудиту та оподаткування ТОВ “Консалтингова група “Парето” Ігор Сухоліт пояснив у коментарі УНН, що механізм уникнення подвійного оподаткування виглядає логічним в теорії, але на практиці має багато нюансів. За його словами, бізнес часто плутається в основних поняттях: що саме вважається доходом, прибутком, джерелом походження доходу, а також у якій саме країні необхідно сплачувати податки за конкретну операцію.
“Наприклад, ваша українська ІТ-компанія надала послуги з розробки програмного забезпечення для компанії-резидента Японії. Згідно з податковим законодавством України, ваша компанія зобов’язана сплатити податок до українського бюджету з прибутку, отриманого від надання цих послуг. У той же час, японська компанія-замовник, керуючись своїм національним законодавством, також зобов’язана утримати податок з оплати ваших послуг і сплатити його до бюджету Японії. Таке утримання називається “податком на репатріацію” і є поширеним явищем у податковому законодавстві багатьох країн”, – зазначив Сухоліт.
Водночас, за його словами, Податковий кодекс України передбачає, що резидент, який виплачує дохід нерезиденту з джерелом походження з України, зобов’язаний утримати податок у розмірі 15%, якщо інше не передбачено міжнародним договором.
“Резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, (…) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України”, – йдеться в Податковому кодексі України.
Саме тут вступають в дію міжнародні податкові конвенції. Якщо між Україною та іншою державою укладено та ратифіковано угоду про уникнення подвійного оподаткування, вона може або повністю звільнити дохід від повторного оподаткування, або значно зменшити ставку податку.
Щоб скористатися положеннями конвенції, компанія повинна підтвердити свій статус податкового резидента, отримавши відповідну довідку в Державній податковій службі України.
Ігор Сухоліт наголошує, що міжнародні податкові угоди не працюють однаково для всіх операцій. Все залежить від умов, прописаних у Конвенції, та від виду доходу компаній. Саме цей момент часто стає критичним для українського бізнесу, який працює у сфері міжнародних перевезень, авіації, морської логістики або використовує фінансовий чи операційний лізинг.
Наприклад, Конвенція між Україною та Кіпром, ратифікована у серпні 2013 року, передбачає, що прибуток підприємства від міжнародних перевезень морських, річкових або авіаційних оподатковується лише в тій країні, де зареєстроване таке підприємство.
“Зокрема, стаття 8 цієї Конвенції передбачає, що прибуток підприємства, яке здійснює міжнародні перевезення (морський, річковий, авіатранспорт), оподатковується лише в країні, де зареєстроване таке підприємство. Водночас, якщо таке підприємство сплачує нерезиденту відсотки за кредит та/або лізинг, оформлений на транспорт для таких міжнародних перевезень, то застосовується вже 11-та стаття Конвенції. Вона зобов’язує, за відповідних умов, нараховувати вже згаданий нами “податок на репатріацію”, – пояснив експерт з оподаткування.
Зазвичай, за його словами, договори на кредит або лізинг містять фіксований розмір відсотків (ставку), і компанія не може сплатити їх меншу суму, утримавши будь-які податкові платежі. У цьому випадку “податок на репатріацію” українська компанія буде змушена сплачувати за власний рахунок. Крім того, українська компанія сплачуватиме в бюджет України прибуток від послуг міжнародного перевезення, які надаються з використанням транспорту, придбаного за рахунок наданого нерезидентом кредиту або лізингу.
“Таким чином, дія Конвенції про уникнення подвійного оподаткування залежить від виду доходу/прибутку, що сплачується нерезиденту. Також Конвенція може містити значні відмінності в умовах оподаткування, залежно від країни, з якою вона укладена. Тим не менше, це дієвий засіб для уникнення додаткових витрат на сплату податків, з яким мають бути обізнані українські підприємства. Завдяки повноцінному застосуванню умов подібних міжнародних договорів український бізнес отримує конкурентні переваги та розширює операційну діяльність на зовнішні ринки”, – підсумував Ігор Сухоліт.
Реалії авіаційного ринку
На перший погляд, міжнародний механізм уникнення подвійного оподаткування здається досить вигідним і зрозумілим. Однак, сучасні реалії роботи українських авіакомпаній вносять свої корективи в його функціонування.
Основна проблема полягає в тому, що через повномасштабну агресію Росії повітряний простір України закритий для цивільної авіації. Через це українські авіакомпанії повністю переорієнтувалися на роботу за кордоном. Там вони здійснюють всі авіаперевезення, обслуговують повітряні судна і отримують всі свої доходи. В Україні ж вони сплачують податок на прибуток, забезпечуючи безперервний приплив валюти до українського бюджету.
Незважаючи на дію Конвенцій, які передбачають уникнення подвійного оподаткування, держава в особі Бюро економічної безпеки знову намагається обкласти авіакомпанії податком, що використовують літаки в лізингу, який вони вже сплатили за кордоном. Це фактично перетворюється на додатковий збір, який не тільки створює додаткове фіскальне навантаження на бізнес, але й знищує конкурентоспроможність українського авіаційного бізнесу.
“Цей “податок” фактично з’їдає весь потенційний прибуток. Тобто компанії або працюють “в нуль”, або в мінус. А в умовах війни, закритого неба, високої конкуренції на міжнародному авіаринку і обмеженого доступу до фінансування це прямо веде до ризику банкрутств, втрати флоту і виходу гравців з ринку. У цій ситуації прикро те, і це важливо розуміти, що до цього призводить саме позиція податкової. Тобто виходить, що податкові органи зараз ставлять під загрозу подальше існування цивільної авіації в Україні. Необхідно сказати, що такий підхід податкова ввела в 2024 році. До цього авіакомпанії таку функцію податкового агента щодо лізингової плати не виконували, щорічно подавали звітність, причому аудійовану міжнародними аудиторськими фірмами, і ні у кого претензій не було”, – розповів в інтерв’ю УНН виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Микола Щербина.
За його словами, мінімум 5 українських авіакомпаній зіткнулися з такою проблемою і переслідуванням з боку слідчих Бюро економічної безпеки. Серед них, за даними УНН, опинилося ПАТ “Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України”.
Незважаючи на рішення суду, в якому детально роз’яснено застосування міжнародного права, зокрема Конвенцій, які передбачають уникнення подвійного оподаткування українських компаній, Бюро економічної безпеки вирішило притягнути до відповідальності посадовців МАУ за користування лізингом.
За даними слідства, між кіпрською компанією (власником літаків) та українською авіакомпанією були укладені договори операційного лізингу щодо оренди літаків Boeing 737 та Embraer.
На виконання цих договорів у 2017-2022 роках МАУ на адресу кіпрської компанії здійснила виплату доходів у вигляді лізингової плати за використання літаків на загальну суму понад 3,4 млрд грн.
Використовуючи Конвенцію між урядом України та урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування, яка діє з 2013 року, колишнє керівництво української компанії при здійсненні виплати застосувало пільгову ставку 0% податку на репатріацію для сплати в Україні.
У БЕБ вважають, що застосування колишнім керівництвом української авіакомпанії пільгової ставки не відповідало умовам укладених договорів та фактичним потребам експлуатації літаків. Слідчі вважають, що авіаперевізник мав сплатити до бюджету 10%-ву податкову ставку, попри те, що ці податки компанія вже сплатила на Кіпрі.
За словами Олега Іщенка, адвоката колишнього президента МАУ Євгена Дихне, слідство штучно намагається підмінити саму природу лізингових платежів.
“Що робить БЕБ? БЕБ бере і трактує ці літаки як інтелектуальну власність. Тобто не як транспортний засіб, а як інтелектуальну власність”, – зазначив захисник.
Адвокат окремо наголошує, що навіть ті міжнародні підходи, на які посилається слідство, у цій справі трактуються вибірково і вирвані з контексту. За його словами, у певних випадках літак справді може розглядатися як спеціалізоване обладнання. Але це можливо лише тоді, коли він використовується не за своїм прямим призначенням, а, наприклад, як лабораторія чи технічна платформа для випробувань. У випадку ж із цивільною авіацією ситуація принципово інша.
Олег Іщенко наголосив, що МАУ отримали офіційну податкову консультацію, у якій податкова прямо визнала, що такі лізингові операції не підлягають оподаткуванню в той спосіб, який зараз намагається нав’язати Бюро економічної безпеки.
Крім того, МАУ, як і решта українських авіакомпаній, у правовідносинах з лізингодавцем виступала податковим агентом при виплаті доходу нерезиденту. Тобто, по суті, лише утримувала або не утримувала податок з іншої сторони і не була платником податку “за себе”.
Відповідно до Податкового кодексу України, якщо компанія-отримувач є резидентом держави, з якою Україна має чинну Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування, то український податковий агент має право не утримувати податок або застосовувати пільгову ставку, залежно від того, що передбачено міжнародним документом.
Отже, ситуація з оподаткуванням лізингових платежів українських авіакомпаній демонструє значно глибшу проблему, ніж просто податковий спір. Фактично йдеться про спробу державних органів переглянути практику застосування міжнародних конвенцій, яка роками була незмінною. Такий підхід створює небезпечний прецедент, коли будь-яка зовнішньоекономічна діяльність українських компаній може в будь-який момент стати предметом нового трактування, вигідного слідчим Бюро економічної безпеки.
Для авіаційної галузі це має особливо критичні наслідки. В умовах закритого неба, коли українські авіакомпанії виживають лише завдяки роботі за кордоном, додаткове податкове навантаження може стати не просто фінансовою проблемою, а питанням фізичного виживання бізнесу та галузі в цілому. Якщо держава й надалі намагатиметься фіскально тиснути, це може призвести до втрати флоту, згортання діяльності авіаперевізників і фактичного знищення цивільної авіації в Україні.
Деякі з цих авіакомпаній використовують послуги лізингодавців, як наприклад Avolon (діяльність в Україні не підтверджена), для придбання літаків.
Порада від АіФ UA:
- Ця новина підкреслює важливість ретельного вивчення міжнародних податкових угод для українського бізнесу.
- Звертайте увагу на деталі та можливі зміни в трактуванні податкових норм, особливо якщо ваша компанія працює на міжнародному ринку.
- У випадку проблем з оподаткуванням лізингових платежів, слід звертатися за консультацією до кваліфікованих юристів та податкових експертів.