2 лютого виповнюється 11 років з дня кончини Андрія Кузьменка, соліста гурту “Скрябін”, трагічно загиблого в автокатастрофі. УНН представляє підбірку з п’яти його пісень, що здобули ще більшу славу після смерті митця.
2 лютого настає 11-та річниця з дня загибелі знаного українського виконавця, лідера гурту “Скрябін” Андрія Кузьменка. УНН представляє збірку із п’яти творів музиканта, які зворушать кожного слухача.
Кузьма трагічно загинув 2 лютого 2015 року в результаті фатальної дорожньо-транспортної пригоди.
Виконавцю було 46 років. Слід відзначити, що твори Андрія здобули ще більшу популярність після відходу з життя знаменитості. Хоча Кузьми вже давно немає з нами, проте його композиції і сьогодні є надзвичайно актуальними.
“Старі фотографії”
Ця пісня вважається однією з найбільш особистих і відвертих у творчому спадку Кузьми. Вона виникла зі специфічного етапу його буття — пори спогадів про друзів і пережиті миті. Текст побудований таким чином, що кожний слухач може розпізнати в ньому власну оповідь. Сутність композиції виходить за рамки індивідуального й перетворюється на загальне осмислення плину часу, пам’яті та втрат.
“Нас кинули”
Андрій Кузьменко ніколи не уникав складних тем. Проживаючи у суверенній країні, він дозволяв собі прямо висловлюватися про владу та відповідальність посадовців. У пісні “Нас кинули” Кузьма іронічно й суворо висміює тих, для кого Україна — лише ресурс, а не держава, яку потрібно розвивати. Саме прямолінійність, ясність і відсутність компромісів зробили цей трек особливо потужним і подарували артисту безмежну довіру та повагу аудиторії.
“Люди як кораблі”
Одна з найглибших філософських пісень Кузьми, у якій людські долі постають у вигляді суден, загублених у безкрайньому морі. Автор точно передає відчуття пошуку власного шляху, змагання з обставинами та остраху затонути під гнітом реальності. Ця пісня — нагадування про те, що бурі неминучі, але навіть у найскрутніші миті важливо берегти людську гідність і внутрішнє сяйво.
“Сам собі країна”
Патріотизм Кузьми був не зовнішнім, а глибинним і щирим. Він відверто не розумів, чому українці відмовляються від рідної країни, шукаючи кращого життя за кордоном. Композиція “Сам собі країна” стала своєрідним закликом — вона формувала відчуття відповідальності за рідну землю та пробуджувала гордість за те, як чудово бути українцем.
“Мам”
Кузьма писав не тільки на патріотичну чи суспільну тематику. Пісня “Мам” — одна з найсильніших ліричних робіт митця. У ній немає вигаданих персонажів чи пишномовності: Кузьма просто говорить те, що давно зберігав у серці. Саме ця невимушеність і відвертість роблять композицію надзвичайно душевною.