Судове переслідування групи авіаційних підприємств Романа Мілешка тягнеться понад три роки без висунення звинувачень. Ряд правоохоронних інстанцій не виявив ознак злочину, що вказує на можливий вплив з боку конкурентів.
Кримінальне переслідування групи авіаційних фірм, асоційованих із підприємцем Романом Мілешком, що триває вже понад три роки, все більше виглядає не як намагання встановити правду, а як засіб тиску з боку конкурентів. За цей період слідство не оголосило жодній особі підозру, а чимало правоохоронних відомств, котрі розглядали аналогічні заяви про нібито порушення законодавства, не виявили складу злочину. Колишній перший заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков у коментарі УНН пояснив, що такі випадки часто є наслідком навмисного тиску на підприємництво.
Судове переслідування без жодних підстав
У листопаді 2022 року детективи Національної поліції розпочали кримінальне провадження №12022000000001276 за заявою ГО “Рада ветеранів АТО”, яку пов’язують із власником ПрАТ “Українські гелікоптери” Володимиром Ткаченком. Саме ця громадська організація також ініціювала серію кримінальних справ проти групи компаній Мілешка в інших правоохоронних структурах, які врешті були закриті через відсутність складу злочину.
У зверненні до правоохоронних відомств очільник ГО Павло Мошковський повідомив про “російську змову”, нібито розроблену батьком бізнесмена, котрий був експертом у сфері авіації та проживав у росії.
Таким чином, розслідування намагалося встановити, чи координував Мілешко-старший свої дії із сином у 2022–2023 роках. Мова йшла нібито про спробу захоплення держпідприємства “Антонов” та ПрАТ “Українські гелікоптери” в інтересах країни-агресора.
Проте, як зауважив сам бізнесмен Роман Мілешко, його батько тривалий час хворів і помер у 2022 році, а тому фізично не міг брати участь у жодних діях, які йому намагаються інкримінувати.
Слідство також вважає, що декілька фірм з ОАЕ нібито підконтрольні резидентам рф і з ними співпрацюють компанії Мілешка. Втім, за словами генерального директора компанії “Константа” Вадима Вдовенка, дана інформація також не відповідає дійсності.
В нас є всі документи, які підтверджують, що жодних резидентів рф ніколи не було. Кожна компанія, з якою співпрацює Роман Мілешко була перевірена банками ЄС, ОАЕ і України. Група компаній напряму законтрактована з ООН, WFP, урядами багатьох країн ЄС. Комплаєнс зазначених міжнародних та національних структур є одним із найвищих у світі і говорити про фінансування держави-агресора є, мʼяко кажучи, абсурдним
– розповів він в коментарі УНН.
Незважаючи на очевидну безглуздість фабули, слідство у справі тривало три роки, після чого поліція передала провадження до СБУ. Джерела УНН в правоохоронних структурах стверджують, що після допиту Мілешка, де він під протокол повідомив про смерть батька, слідчі усвідомили безперспективність провадження. Але, вочевидь, не бажаючи брати на себе відповідальність за припинення провадження та переслідування бізнесмена за вигаданими причинами, його “перекинули” в інший орган.
Варто відзначити, що у 2023 році слідчі Служби безпеки вже перевіряли аналогічні звинувачення під час розслідування кримінального провадження №22023000000000628. Тоді заяву також подала вже згадана ГО “Рада ветеранів АТО”, повʼязана із “Українськими гелікоптерами”. Тоді слідством не було встановлено жодних порушень і нікому не оголосили про підозру.
Схожий сценарій відбувався у 2023 році й у Державному бюро розслідувань. Справа №62023000000000305 була відкрита за аналогічними звинуваченнями, але за результатами розслідування складу злочину слідчі теж не знайшли.
Слід додати, що СБУ та Головне управління розвідки Міністерства оборони, за інформацією УНН, раніше офіційно підтвердили відсутність підстав для внесення компаній Мілешка до списків санкцій.
Що стоїть за атакою на групу компаній
Колишній перший заступник голови Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков пояснює, що атака з усіх боків – типові дії для замовних справ.
Коли хочуть замовити конкурента і, скажімо так, вибити його, створити йому додаткові проблеми для того, щоб він не був такий конкурентоздатний, свідомо направляються до різних правоохоронних органів такі заяви, для того, щоб створювали проблеми цьому підприємству
– зазначив юрист.
За його словами, часом правоохоронці використовують ще більш небезпечний підхід у своїй роботі.
Коли правоохоронці нападають, наприклад, на підприємця, проводять у нього слідчі дії, пред’являють майнові вимоги, одержують неправомірну вигоду, нібито закривають кримінальне провадження, передають інформацію до іншого правоохоронного органу, який повторює цей механізм. І так буває 2-3-4 рази, поки по всім не пройдеться
– розповів Бабіков.
При цьому, за його словами, часто трапляється маніпуляція з Кримінальним кодексом – правоохоронці змінюють статті ККУ, що інкримінуються для відповідності підслідності тому чи іншому органу, а фабула справи залишається тією ж самою.
Бабіков пояснив, якщо один слідчий орган припиняє кримінальне провадження, то це є правовою підставою для припинення решти справ. Однак в українському законодавстві, на жаль, відсутній механізм, який би змусив правоохоронний орган закрити своє кримінальне провадження.
Вони можуть один і той самий факт кваліфікувати за різними статтями кримінального правопорушення, для того, щоб це підходило під їх підслідність. Ну, наприклад, одну і ту саму подію можуть НАБУ розслідувати як ст. 191 ККУ, ДБР як ст. 364 ККУ, Національна поліція як ст. 190 ККУ, а Служба безпеки, наприклад, як фінансування тероризму або додати ще якусь колабораційну діяльність чи інший склад злочину, який виключно в їх підслідності. Тобто, це маніпулювання зі статтями Кримінального кодексу, і механізму, який би запобігав цьому Кримінальний процесуальний кодекс наш не передбачає
– пояснив юрист.
Тож зрозуміло, що переслідування групи компаній Мілешка може бути типовим прикладом замовного судового переслідування, де правоохоронна система використовується як інструмент конкурентної боротьби.