Очільники ЄС досягли згоди щодо плану забезпечення фінансування України шляхом спільних позик після 16 годин перемовин. Politico назвало прем’єр-міністра Італії Джорджію Мелоні та бельгійського прем’єра Барта Де Вевера головними “тріумфаторами” саміту.

Після виснажливих 16-годинних переговорів, лідери ЄС остаточно погодили стратегію фінансування України. Замість застосування заморожених активів рф, на чому наполягали Німеччина та скандинавські держави, Брюссель обрав “план Б” – спільні запозичення. Хоча дане рішення дало змогу Києву отримати вкрай необхідну допомогу, саміт чітко розмежував європейських лідерів на тих, хто задавав тон, і тих, хто залишився ні з чим. Про це йдеться в матеріалі Politico, інформує УНН.
Деталі
Видання Politico ідентифікує прем’єрку Італії Джорджію Мелоні як головного “тріумфатора” саміту. Вона вміло дотримувалася паузи, даючи іншим використати аргументи, і втрутилася в процес у найсприятливіший момент, коли концепція кредиту під заставу російських активів остаточно провалилася.
Бельгійський прем’єр Барт Де Вевер також продемонстрував свій “вищий пілотаж”: він до останнього чинив опір конфіскації активів рф, побоюючись помсти кремля, і врешті-решт змусив ЄС перейти до моделі спільного боргу.
Навіть безпосередні учасники війни отримали певну вигоду:
- Володимир Зеленський отримав гарантоване забезпечення фінансування;
- володимир путін зберіг свої активи в цілісності;
- Дональд Трамп залишив за собою поле для маневрів з цими активами в майбутніх обговореннях.
Провал німецьких амбіцій та “вигнанці” ЄС
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц опинився під найбільшим тиском. Він активно просував ідею застосування заморожених активів як єдиний можливий варіант, але в підсумку зазнав поразки. Урсула фон дер Ляєн також залишилася в тіні разом з ним, оскільки до останнього чинила опір спільному боргу, але була змушена погодитися на нього, коли ініціатива перейшла до інших очільників.
Окрему позицію зайняла трійка – Угорщина, Словаччина та Чехія. Вони відмовилися підписати план і не братимуть участі у виділенні коштів. Це фінансовий зиск для їхніх бюджетів, але в політичному плані такий крок ще більше віддаляє ці країни всередині Євросоюзу, наближаючи їх до статусу “вигнанців”.