ДП “Дія” в серпні 2025 року ініціювало тендер на придбання комплексу програмно-апаратних засобів “Суверенна фабрика штучного інтелекту” вартістю 227,5 млн грн. ТОВ “ЛАН ТЕК” стало переможцем з офертою 225,891 млн грн.
Державне підприємство “Дія” в серпні 2025 року ініціювало конкурс на закупівлю комплексу програмно-апаратних засобів “Суверенна фабрика штучного інтелекту”, з очікуваною ціною 227,5 млн грн. Переможцем визначено ТОВ “ЛАН ТЕК” з ціною 225,891 млн грн. Подібна значна сума закупівлі та різниця у вартості всього на 2 мільйони гривень від запланованої, привертає увагу та спонукає уважніше вивчити учасників торгів, як зазначає УНН.
Сотні мільйонів за два тижні: як відбувався тендер “Дії”
Оголошення про відкриті торги ДП “Дія” видало 7 серпня 2025 року. Об’єктом закупівлі став комплекс програмно-апаратних засобів “Суверенна фабрика штучного інтелекту” з очікуваною ціною 227 525 000 грн. Дедлайн подання тендерних оферт, враховуючи зміни до документації, встановили 19 серпня, а саме всього 12 календарних днів.
Для звичайної закупівлі це могло бути формальністю, проте в даному випадку йдеться про дуже складний високотехнологічний комплекс: сервери, спеціалізовані графічні прискорювачі, мережеву інфраструктуру, сховища даних, програмне забезпечення для управління обчислювальними кластерами і, можливо, індивідуальну інтеграцію.
Очевидно, що технічна складність об’єкта торгів і занадто короткі терміни обмежили можливість брати участь в тендері та забезпечили пільгові умови для переможця. До речі, не виключено, що ТОВ “ЛАН ТЕК” могло мати інформацію про підготовку тендеру і змогло завчасно підготуватися.
Адже, згідно з тендерними вимогами, участь у торгах могли брати компанії, які мають підтверджений високий рівень партнерства з виробниками серверного обладнання; відповідні сертифікати у штаті; а також листи-підтвердження від виробників ключових компонентів, у тому числі з глобальними корпораціями на кшталт Nvidia.
Формально це виглядає як турбота про якість. Проте насправді такі жорсткі вимоги – це типовий спосіб обмеження конкуренції та забезпечення перемоги заздалегідь обраній компанії. Адже якщо вимоги формувалися під конкретну компанію, то інші потенційні учасники не встигли б зібрати необхідний пакет документів.
Офіційно в торгах брали участь кілька компаній, а переможець ТОВ “ЛАН ТЕК” запропонував найнижчу ціну: 225 891 000 грн. На другому місці було ТОВ “НЕТВЕЙВ” з ціновою пропозицією всього на 52 787 грн більшою, ніж у переможця. Для закупівлі на понад 225 млн грн така різниця у ціновій пропозиції виглядає скоріше символічною, ніж реальною спробою поборотися за лот. Тому складається враження, що торги були формальними.
У підсумку 5 вересня 2025 року між ДП “Дія” (покупець) і ТОВ “ЛАН ТЕК” (постачальник) було підписано договір №9051/25 з терміном дії до 31 грудня 2026 року.
“ЛАН ТЕК” і “Лантек”: слід від Одеського порту до мегаконтракту “Дії”
Директором ТОВ “ЛАН ТЕК” є Сергій Фінашкін. Кінцевий бенефіціар – Олег Литвин з Одеси. Цей самий підприємець є засновником, бенефіціаром і керівником приватного підприємства “Лантек”, яке також неодноразово брало участь у державних ІТ-закупівлях.
ПП “Лантек” неодноразово привертало увагу журналістів. Наприклад, за даними ЗМІ, суд в Ізмаїлі розглядає справу про придбання портом комп’ютерної техніки за завищеними цінами. За версією слідства, підприємство ймовірно переплатило понад 983 тис. грн після того, як посадовець без аналізу ринку погодив комерційну пропозицію ПП “Лантек”. Але, незважаючи на кримінальне провадження, фірма протягом 2025 року уклала інші контракти на суму понад 131 млн грн.
Компанія “Лантек” також згадувалася в розслідуванні програми “Наші гроші” у 2021 році. За інформацією журналістів, Держстат замовив оновлення програмного забезпечення та цифрових карт для перепису населення на майже 30 млн грн, виконання частини робіт вартістю 2,75 млн грн доручили саме ПП “Лантек”, причому в режимі додаткових аналогічних послуг на тлі вже наявних договорів.
Тому вже не вперше компанія Олега Литвина виграє багатомільйонні тендери на ІТ-послуги та обладнання, при цьому щонайменше в одному випадку правоохоронці прямо говорять про можливе завищення вартості майже на мільйон гривень. На цьому тлі перемога пов’язаного з тим самим бенефіціаром ТОВ “ЛАН ТЕК” в одному з найбільших тендерів “Дії” виглядає не випадковою, а логічним продовженням історії доступу до “цифрових” бюджетних потоків.
ІП “І-АР-СІ”, ERC групові схеми на мільярди та звʼязки з росією
На горизонті цієї історії виникає ще один учасник – іноземне підприємство “І-АР-СІ”. Формально воно не є стороною договору з ДП “ДІЯ”. Однак, за даними джерел УНН, після отримання 30% передоплати за контрактом ТОВ “Лан Тек” перевело всі кошти групі компаній “І-АР-СІ”.
У низці кримінальних проваджень це іноземне підприємство виступає як “прокладка” в ланцюгу постачання ІТ-обладнання для державних органів для завищення цін, і як інструмент “переведення в готівку” коштів.
За реєстраційними даними, ІП “І-АР-СІ” контролюється австрійською “ERC Holding GmbH” (90%) та українським венчурним фондом “Форінт” (10%). Бенефіціари – Сергій Артюх, Леонід Стольніков, Андрій Дегода.
“І-АР-СІ” у 2019 році входило до рейтингу 200 найбільших компаній України за доходами як один із ключових гравців на ринку дистрибуції електроніки.
Фактично “І-АР-СІ” є головною компанією ERC – група компаній у сфері дистрибуції комп’ютерної та офісної техніки, програмного забезпечення, цифрової фото- та відео техніки тощо. У роздрібній торгівлі компанія представлена брендом MOYO (ТОВ “НРП”). До складу групи також входять ПрАТ “ЕВРОТЕРМІНАЛ” та АТ “АльтБанк”.
Бенефіціарами більшості компаній є згадувані Артюх, Стольніков та Андрій Дегода. Водночас у ЗМІ ERC називають бізнесом братів Дегод – Андрія та Олександра.
Варто відзначити, що частина компаній з групи ERC вже опинялася в центрі скандалів. Їх звинувачували в ухиленні від сплати податків, у торгівлі побутовою технікою через приватну “газову” компанію, пов’язану з НАК “Нафтогаз України”.
До речі, магазин побутової техніки з “наліпкою” “Нафтогазу” працює і зараз. А з’явився він у період коли НАК “Нафтогаз України” керував Олексій Чернишов, підозрюваний у справі “Мідас” щодо корупції в енергетиці.
Цікаво, що крім Сергія Артюха та Леоніда Стольнікова серед власників “АльтБанку”, який входить до групи ERC, був такий собі Волох Ігор Олегович. Крім українського громадянства, він мав ще й громадянство Кіпру та білорусі.
Ігор Волох з 2005 по 2007 роки був заступником голови правління Райффайзен Банк Аваль. У 2007-2014 роках працював першим заступником голови правління Універсал Банку, а з 2016 року очолив правління Неос Банку, останній в результаті став “АльтБанком”, коли Дегода та його партнери викупили банк у Михайла Фрідмана. З 21 грудня 2020 року Ігоря Волоха звільнено з посади голови правління за власним бажанням, але ще деякий час він залишався співвласником банку. Наразі Волоха вже немає серед власників, які мають пакети акцій більші за 5%.
Зі свого боку, іноземне підприємство ІП “І-АР-СІ” фігурує у семи кримінальних провадженнях, серед іншого відкритих за статтею 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
У матеріалах суду компанія прямо описується як “прокладка” в схемах розкрадання бюджетних коштів на ІТ-тендерах. Наприклад, у кримінальному провадженні № 42023000000000246 від 17.02.2023 щодо розкрадання 10 млн грн на тендерах на ІТ-послуги та обладнання для дитячої лікарні “Охматдит” слідчі вказують, що ціна обладнання завищувалася на 20–60%, а частину техніки закуповували “контрабандним шляхом” і реалізовували далі через ІП “І-АР-СІ”, яке забезпечувало конвертацію коштів у готівку та продаж “схемного” ПДВ-кредиту.
“Також встановлено, що в період 2020-2022 років на рахунки ІП “I-АР-СІ” вказаними СГД було перераховано близько 30 млн грн, з яких близько 20 млн грн конвертовано у готівку шляхом здійснення безтоварних операцій”, – йдеться в одному з рішень суду.
Іноземне підприємство також фігурує у справі № 42023000000000108 щодо одного з дистриб’юторів техніки Apple в Україні. Кримінальне провадження повʼязане з можливою підробкою звітності з метою уникнення сплати податків. Тут ІП “І-АР-СІ” знову фігурує як великий постачальник, через якого проходять сотні мільйонів гривень обороту з явною підміною номенклатури та безтоварними операціями.
Ще одне провадження № 52022000000000243, у якому фігурує “І-АР-СІ”, розслідується Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) щодо ДП “Центр державного земельного кадастру” та ТОВ “Компанія КИТ”. За даними слідства, сервери були придбані в іноземного продавця за близько 3,7–3,45 млн грн, перепродані ІП “І-АР-СІ” з націнкою в 35%, а потім їх закупило ДП “Центр ДЗК” вже з маржею понад 279–412% на кожній одиниці обладнання.
“І-АР-СІ” також фігурує у кримінальному провадженні №42021140000000229 щодо заволодіння державними коштами посадовцями Державного підприємства “Міжнародний аеропорт Львів “імені Данила Галицького” на тендері із закупівлі ІТ-обладнання. ІП “І-АР-СІ” фігурує як прокладка в ланцюгу постачання.
Тому схема всюди однакова: група пов’язаних між собою ІТ-компаній виходить на державні тендери, штучно обмежує конкуренцію, завищує ціни, а в ланцюгу постачання обов’язково з’являється “прокладка”, через яку виводяться надприбутки та формуються фіктивні ПДВ-кредити.
Російський шлейф і ризики для критичної інфраструктури
Найбільш цікавим є те, що іноземне підприємство “І-АР-СІ” може не тільки завдавати державі фінансові збитки у вигляді несплати податків, а й нести серйозну загрозу національній безпеці.
Як вже зрозуміло, ця іноземна компанія цікавиться підрядами виключно з державними підприємствами. А що, якщо ці державні підприємства критичні? А що, якщо ця компанія цікавиться ними виключно в контексті доступу до важливої інформації? А що, якщо ця інформація далі може потрапити ворогу – російській федерації?
Головне слідче управління СБУ з 2021 по 2024 рік розслідувало кримінальне провадження № 42021000000000647, в якому фігурують російські комерційні структури “група Борлас” та ЗАТ “РДТЕХ”. За версією слідства, через дочірні українські компанії – ТОВ “РДТЕХ”, “БСС Україна”, “ОС Консалтінг” та інші – вони впроваджували та супроводжували програмно-апаратні рішення для НБУ, Мінфіну, Ощадбанку, центральних органів влади.
“Наявна інформація вказує, що АТ “РДТЕХ” може здійснювати віддалений доступ до корпоративних серверів групи пов`язаних суб`єктів господарської діяльності ТОВ “РДТЕХ”, ТОВ “ОС Консалтінг”, ТОВ “БСС України”, в тому числі задіяних для технічної підтримки програмно-апаратного забезпечення, інтегрованого в інформаційно-телекомунікаційних системах державних установ, правоохоронних органів, операторів телекомунікацій, банківських установах тощо, в яких циркулює інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена чинним законодавством України. Окрім того, посадові особи ТОВ “РДТЕХ”, ТОВ “ОС Консалтінг”, ТОВ “БСС України” шляхом використання спеціального програмного забезпечення через мережу Інтернет, під приводом проведення технічних робіт та обслуговування, періодично отримують доступ до інформаційних систем вищевказаних установ”, – йдеться в матеріалах суду.
Слідчі вказують, що такий доступ до баз даних та інформаційно-телекомунікаційних систем критичної інфраструктури дозволяв російській стороні отримувати конфіденційну інформацію, в тому числі в інтересах правоохоронних органів рф, і водночас тінізувати українську економіку через мережу “фіктивних” контрагентів. Зрештою справу закрили, але цікаво, що серед “прокладок”, про які говорять слідчі, є й ІП “І-АР-СІ”.
На цьому тлі історія з “Суверенною фабрикою штучного інтелекту” набуває нового значення, адже йдеться не просто про закупівлю чергової партії серверів, а про основу державного AI-кластера, який оброблятиме величезні масиви даних українців, бізнесу та держави.
Очевидно, що якщо в ланцюгу впровадження таких систем опиняються компанії з російським шлейфом або структури, які правоохоронці вже підозрюють у схемах виведення коштів, це створює не лише корупційні ризики, а й пряму загрозу безпеці держави.
Нагадаємо
Раніше нардеп Олександр Федієнко повідомляв, що у відкритому доступі знайшли файл з персональними даними близько 20 млн українців.
Нардеп Ярослав Желєзняк прокоментував заяву свого колеги Олександра Федієнка про витік даних близько 20 млн українців, заявивши, що це старий злив, зі старого витоку бази “Дія” на 3,5 млн рядків. У самій “Дії” спростували інформацію щодо витоків даних.