Тренування у більшості секцій єдиноборств включає розминку, часто поєднану із загальною чи спеціальною фізпідготовкою. Чим вони різняться?
Загальна фізпідготовка (ОФП) спрямована на розвиток загальних фізичних якостей: сили, загальної витривалості, спритності, загальної координації і т. д. Якостей, які можуть знадобитися кожному у повсякденному житті.
ОФП часто поєднують з розминкою і розминкою ж називають. Просто власне розминка призначена для розігріву, підготовки до основного тренування. Мета ОФП – підвищити функціональний рівень: збільшити кількість віджимань, швидше і далі бігати, освоїти найпростіші акробатичні елементи типу перекидів.
Тобто загальнофізична підготовка потрібна і приблизно однакова всім нас і всіх систем єдиноборств. Саме їй ви насамперед і займаєтесь у секціях єдиноборств. Оскільки це основа і вашого здоров'я, і можливості повноцінно працювати на тренуваннях.
ОФП усім більш-менш знайома, всі з нею так чи інакше стикалися. Хоча б на уроках фізкультури.
У більшості шкіл єдиноборств на вас чекають все ті ж знайомі біг-гусячий крок-прокачування преса-нахили-махи. І багато віджимань… Це майже обов'язкова частина програми. На жаль, необхідна більшості наших сучасників. І скрізь приблизно однакова.
А ось інший вид фізпідготовки значно відрізняється від школи до школи. Більше того, у спеціальній фізпідготовці (СФП) іноді і не розпізнаєш власне фізпідготовку. Справа в суто специфічній спрямованості. СФП розвиває якості, специфічні даного конкретного єдиноборства. У кожному вигляді свої.
Іноді це вправи з ОФП або дуже подібні до них. Наприклад, у фехтуванні маса легкоатлетичних начебто вправ: бігових, стрибкових. Насправді це вже СФП, що розвиває рухливість, «стрибучість», взагалі швидкість пересування, вибухову силу. Які у спортивному фехтуванні не менш важливі, ніж дії зброєю.
А, наприклад, “човниковий” біг прямо впливає на якість виконання такого елемента, як атака “стрілою”.
До СФП відносяться боксерські стрибки зі скакалкою та робота кувалдою по великій автомобільній покришці. Перші “розробляють” ноги для специфічно боксерських переміщень; друга вчить вкладати в удар все тіло.
Аналогічно цьому, в історичному фехтуванні завдають ударів по снарядах важким мечем або схожим за розмірами та вагою металевим предметом. Можу сказати: півгодини-годину інтенсивної роботи важкої залізякою на покришках суттєво покращують техніку.
А наприклад, у карате існує розділ ходе-ундо: робота з масивними обтяжувачами, що нагадують, наприклад, кувалди або булави на довгих рукоятках. Ні, цими пристосуваннями по цілях не б'ють. А виконують із нею досить специфічні рухи, імітуючи роботу м'язів під час виконання технік карате.
Серед традиційних снарядів є важкі, наповнені піском глеки, кам'яні аналоги гирь і штанги, і т.д.
Та й знаменита «дошка для набивання», маківара, ідеально підходить не просто для відпрацювання ударів, а саме ударів у манері карате.
У деяких сучасних пластичних бойових системах основою СФП можуть бути вправи на пластику та розслаблення, хвильові та кругові рухи. У ряді популярних «російських стилів» як СФП використовується нижня акробатика.
Деякі техніки СФП і на фізичні вправи не дуже схожі.
Наприклад, т.зв. «стовпове стояння». Власне, і полягає у утримуванні позиції стоячи протягом певного часу. Чи не дуже схоже на фізичну підготовку? Але це вона, тільки спеціальна. А ви можете стояти нерухомо 10 хвилин?
Взагалі стояти нерухомо протягом хоча б десяти хвилин вже непросто. І фізично дуже важко. У стовпі ж утримується цілком певна, точно розрахована поза, ще й специфічна у різних школах єдиноборств.
Що це дає? «Лише», розслаблення «зайвих» м'язів і вибудовування чіткої, стійкої структури тіла. Не можна ж нескінченно довго напружуватись! З практикою зайві для утримання позиції, «паразитичні», напруги йдуть, залишається лише мінімально необхідне збереження структури.
Практикуючи «стовп», ми вчимося спочатку стояти, а навіщо рухатися оптимальним чином, залучаючи лише потрібні групи м'язів із необхідним та достатнім зусиллям. Тобто вчимося рухатися оптимальним чином. Як бонус це дозволяє, за необхідності, розвивати великі зусилля. А простіше кажучи, сильно блокувати та сильно бити.
Навіть такі улюблені тренерами з карате віджимання — не просто спосіб боротьби з чахлістю, а елемент СФП, що задіює м'язи, що працюють при виконанні прямого удару, саме в манері специфічної для карате.
Причому як бити, так і віджиматися можна по-різному: як з горизонтальним, так і з вертикальним положенням кулака. І, відповідно, залучаючи кілька різні м'язи. І як битимемо — так і віджимаємося.
Також деякі звичайні начебто розминочні елементи, типу махів ногами і розтяжок, насправді — є елементами СФП. Оскільки при правильному виконанні не лише розминають, а й головне — вибудовують тіло правильним з погляду цього єдиноборства образом. Адаптуючи його до правильного з т.з. даної системи побудови рухів, оптимального докладання зусиль.
Тобто, по суті, СФП ближче до постановки техніки, ніж до власне фізпідготовки у звичному розумінні.
Тіло адаптують до виконання технік цього єдиноборства. Розвиваються «потрібні» м'язи, м'язи-антагоністи можуть навмисно «вимикатися» з роботи. Той, хто займається, звикає рухатися правильним чином, з оптимальними зусиллями.
Повторю: все «правильно» і «оптимально» тут — насамперед із погляду цього єдиноборства. Тобто СФП адаптує та перебудовує тіло так, щоб полегшити виконання технік. І плутати спеціальну фізпідготовку із загальною не варто. Тоді правильна, з розумінням, практика «фізухи» дасть нове розуміння того, чим ви займаєтеся.<>
