Замість того, щоб жорстко придушити протести, Зеленський пообіцяв змінити курс, пише медіа
Фото: Суспільне Одеса / Telegram
Масові протести в Україні, що виникли через ухвалення закону, який обмежує незалежність антикорупційних органів, нагадали українському президенту Володимирові Зеленському, що таке демократія. Про це інформує Washington Post 24 липня.
У лютому президент США Дональд Трамп назвав Зеленського “диктатором без виборів” – ще до того, як він із запізненням усвідомив, що у провалі мирних переговорів винна країна-агресор Росія, а не Україна, ідеться у статті. Це безпідставне звинувачення, поширюване російською пропагандою, цього тижня, здавалося, набуло певної правдоподібності, коли Зеленський підписав закон, який обмежує незалежність двох органів, що розслідують корупцію в його уряді, пишуть журналісти. Вони додали, що коли протестувальники масово вийшли на вулиці, Зеленський не повівся як диктатор.
Замість того, щоб жорстко придушити протести, він пообіцяв змінити курс, пише медіа. На думку журналістів, ці події засвідчили, що Україна залишається демократією – “хай і молодою, яка веде війну за виживання, що, як і в будь-якій країні, призводить до розширення повноважень виконавчої влади”.
Скандал стосується долі двох антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), які створили після Революції гідності 2014 року, конкретизує видання. Вони не виявили зловживань із західною військовою допомогою, але розкрили інші гучні справи, зокрема щодо колишнього віцепрем’єра Олексія Чернишова й мільярдера Ігоря Коломойського, який був одним із головних спонсорів кампанії Зеленського 2019 року, наголошує ЗМІ. Також були звинувачення у “відкатах” із контрактів Міноборони – на продукцію від їжі до авіаційних коліс, додали автори статті.
Завдяки цим зусиллям Україна за останнє десятиріччя значно піднялася в індексі сприйняття корупції Transparency International – і випередила Росію на багато позицій, але протягом останнього року антикорупційна боротьба в Україні “почала втрачати темп”, зазначає Washington Post.
11 липня українські правоохоронці затримали “одного із провідних антикорупційних активістів” Віталія Шабуніна – за нібито ухилення від мобілізації, хоча він офіційно виконував завдання від військової частини у складі Національного агентства з питань запобігання корупції.
21 липня правоохоронці провели обшук в офісі НАБУ в межах розслідування нібито російського впливу на роботу антикорупційних структур. ЗМІ пише, що жодних доказів цих звинувачень оприлюднено не було й “усе це більше схоже на практику диктаторських режимів”, які називають будь-яку опозицію “іноземними агентами”. Наступного дня парламент ухвалив закон, який передає контроль над НАБУ і САП генеральному прокурору – посадовцю, якого призначає президент і затверджує парламент, ідеться в матеріалі.
Цього тижня в Києві й інших містах відбулися наймасовіші протести із часів Майдану 2014 року, коли було повалено проросійського президента, наголошує медіа, і на багатьох плакатах було написано: “Це Україна, а не Росія”.
“І справді, якби це була Росія, [нелегітимний президент Росії] Володимир Путін скерував би головорізів, щоб жорстоко придушити демонстрації й заарештувати учасників”, але в Україні люди можуть “протестувати без страху переслідувань”, вважають автори статті. Зеленський у своєму зверненні ввечері 23 липня заявив, що проаналізував “усі занепокоєння, усі аспекти того, що варто змінити й що має бути активізовано”.
24 липня Зеленський повідомив, що схвалив текст законопроєкту, який “гарантує незалежність антикорупційних органів” і “підтверджує незалежність НАБУ і САП”. За його словами, документ того самого дня передадуть до Верховної Ради.
Деталей законопроєкту поки не оприлюднили, а справа Шабуніна, яка вже в судах, заслуговує на пильну увагу (понад 70 громадських організацій стали на його підтримку), наголошує ЗМІ.
“Дедалі більше ознак, що ці події, замість завдати удару по українській демократії, можуть її зміцнити”, вважає Washington Post. Журналісти наголосили, що протести в Україні дали більше результатів, ніж у США, де “адміністрація Трампа роками демонтувала антикорупційні запобіжники: звільняла інспекторів і прокурорів, які розслідували діяльність президента і його оточення”.
Критики України, як-от конгресвумен-республіканка Марджорі Тейлор Грін, заявили, що “величезні протести в Києві” доводять, ніби Зеленський – “диктатор, якого треба усунути”, і що “Америка має припинити фінансування й постачання зброї”.
Видання пише, що вона помиляється і ці протести якраз демонструють, “чому українську демократію варто підтримувати й чому Путін хоче її знищити”.
Для нього громадяни колишньої радянської республіки, які змушують своїх лідерів звітувати, – “небезпечний прецедент”, оскільки це може “надихнути росіян на думку, що вони також мають право вимагати відповідальності замість терпіти корупцію та репресії”, вказали автори статті.
Контекст
22 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який передбачає розширення повноважень генпрокурора, зокрема щодо кримінальних проваджень, котрими займаються НАБУ і САП. Закон того самого дня підписав Зеленський, документ уже набув чинності.
Антикорупційні органи попереджали, що закон дає генпрокурору України доступ до всіх справ НАБУ, він матиме право надавати вказівки детективам, зможе закривати розслідування на вимогу сторони захисту тощо. У САП і НАБУ стверджують, що до тексту законопроєкту в останній момент внесли поправки, які “фактично знищують незалежність” САП і НАБУ.
Із 22 липня в різних містах України відбуваються акції протесту проти закону.
23 липня Зеленський заявив у зверненні, що підготують новий законопроєкт для посилення незалежності антикорупційних органів. 24 липня президент подав документ у Раду. Щоб його розглянути, за словами нардепів Олексія Гончаренка (“Європейська солідарність”) і Ярослава Железняка (“Голос”), парламентарі зберуться на позачергове засідання наступного тижня.
Джерело: gordonua.com
