Юрій Гаврилечко: До кожної галузі, до кожного підприємства варто підходити окремо
Фото: znaj.ua
Бронювання і мобілізація мають враховувати економічну ситуацію, а не зосереджуватися виключно на фінансах, заявив у коментарі Oboz.uа економіст Юрій Гаврилечко. За його словами, нова концепція бронювання і мобілізації має бути спрямована на економічні пріоритети, зокрема, захист реального бізнесу, який вносить вагомий внесок у податкову систему й економіку загалом.
“З’явилася статистична інформація, що середня заробітна плата в державному секторі перевищує середню по галузям економіки в 2,6 рази. Чи зможе економіка працювати, якщо всі державні службовці завтра зникнуть? Зможе. Та жодних проблем не буде! А от якщо зникне економіка, хто буде виплачувати заробітні плати державним службовцям? От саме для цього потрібно визначатися з пріоритетами”, – сказав Гаврилечко.
Він підкреслив, що прив’язка бронювання до рівня зарплати або певної суми грошей є необґрунтованою, особливо в галузях, де дефіцит кадрів і зарплати низькі.
“Прив’язка до грошей, як на мене, абсолютно безглузда. Подивіться на вакансії, які пропонують, наприклад, інженерам. Абсолютно всюди ви можете почути: нам потрібні фахівці. Але виходячи з того, яку заробітну плату пропонують фахівцям, то вони нікому не потрібні взагалі. Тому що заробітна плата інженерів, яка є у вакансіях, або співставна, або на 10-15% перевищує, наприклад, заробітну плату, яку пропонують охоронцям чи касирам”, – заявив експерт.
За словами Гаврилечка, професійний рівень головного інженера формується протягом кількох десятиліть, тому неможливо швидко замінити кваліфікованого спеціаліста. Тому важливіше не робити абстрактних розрахунків щодо проценту бронювання, а здійснювати індивідуальний підхід до кожного підприємства.
“До кожної галузі, до кожного підприємства варто підходити окремо. Бо залежно від того, яке це підприємство, певним чином частина їх може працювати без половини робітників, а певна – ні. А якщо ні, то хто буде перекривати ті втрати у виробництві товарів та послуг? Це перше. Друге – потрібно зрозуміти, що в нас, попри складну ситуацію, є певні резерви. Наприклад, зараз фактично повністю укомплектовані штати комунальних підприємств та органів місцевого самоврядування, які вимушено переміщені з тих територій, які тимчасово окуповані. Їх можна використати в якості кадрового резерву”, – резюмував економіст.
Контекст
Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Востаннє Рада продовжила воєнний стан 6 лютого 2024 року – до 13 травня.
Уже понад три місяці (із 25 грудня 2023 року – дня подання першої редакції) Рада не може ухвалити законопроєкт про мобілізацію.
Наприкінці березня 2024 року парламентський комітет із питань нацбезпеки, оборони та розвідки завершив розгляд усіх 4269 правок до законопроєкту про мобілізацію. Його внесуть до Ради 10 квітня, повідомив нардеп від “Євросолідарності” Олексій Гончаренко.
Джерело: gordonua.com
