За рік 17 нардепів втратили мандат – Комітет виборців України

Зараз у Раді найменший склад за історію парламенту
Фото: depositphotos.com

За 2023 рік 17 народних депутатів України достроково припинили свої повноваження. Про це 15 грудня повідомив Комітет виборців України (КВУ) у Facebook.

За підрахунками КВУ, “щомісяця Рада втрачає [щонайменше] одного народного депутата”.

Серед них:

Юрій Арістов (“Слуга народу”) – склав мандат 27 липня після скандалу з відпочинком на Мальдівах під час війни.

Максим Єфімов (група “Відновлення України”) – склав повноваження 8 грудня.

Дмитро Шпенов (позафракційний, колишня фракція ОПЗЖ) – склав повноваження 8 грудня.

Андрій Холодов (“Слуга народу”) – склав повноваження 9 серпня після розслідування “Схем”, згідно з яким нардеп виїхав на Кіпр у січні 2023 року і відтоді не повертався.

Михайло Забродський (“Європейська солідарність”) – 20 березня склав повноваження, у квітні його призначили заступником головнокомандувача ЗСУ.

Віталій Данілов (“Батьківщина”) – склав повноваження 8 грудня.

Олександр Трухін (“Слуга народу”) – склав повноваження 23 лютого після скандалу з ДТП і спробою підкупу поліцейського.

Віктор Медведчук (позафракційний, екс-ОПЗЖ) – Верховна Рада позбавила повноважень 13 січня після підозри у держзраді і припинення громадянства України.

Тарас Козак (позафракційний, екс-ОПЗЖ) – Рада позбавила повноважень 13 січня після підозри у держзраді і припинення громадянства України.

Ренат Кузьмін (позафракційний, екс-ОПЗЖ) – Рада позбавила повноважень 13 січня після припинення громадянства України.

Андрій Деркач (колишня фракція ОПЗЖ) – Рада позбавила повноважень 13 січня після припинення громадянства України.

Андрій Аксьонов – склав повноваження народного депутата 13 січня після скандалу з наявністю в нього російського паспорта.

Ігор Абрамович (група “Відновлення України”) – склав повноваження за власним бажанням 6 лютого. Був фігурантом журналістського розслідування, згідно з яким у 2022 році депутат проживав у Франції на віллі російського банкіра.

Олег Волошин (група “Платформа за життя та мир”) – склав повноваження 24 лютого після повідомлень про підозру в державній зраді.

Наталія Королевська (група “Платформа за життя та мир) – склала повноваження 24 лютого після скандалу з імовірною наявністю в неї і Юрія Солода російських паспортів, а також розслідування, згідно з яким вона під час війни проживала в елітних апартаментах в ОАЕ.

Юрій Солод (група “Платформа за життя та мир) – склав повноваження 24 лютого.

Тетяна Плачкова (група “Відновлення України”) – склала повноваження 14 липня.

Серед головних причин складання мандатів голова КВУ Олексій Кошель назвав скандали, кримінальні провадження й “бажання загубитися”. “До людини без депутатського мандата значно менша увага з боку ЗМІ, антикорупційних організацій (що важливо після відкриття електронних декларацій) і, відповідно, увага з боку правоохоронних органів”, – пояснив він. Також частину депутатів позбавили мандатів через припинення громадянства України.

Окрім того, зазначив Кошель, окремі депутати склали мандати у зв’язку із призначенням на державні посади.

За даними КВУ, у Верховній Раді зараз залишилася рекордно низька кількість депутатів – 400. Водночас на межі розпуску зараз дві депутатські групи: “Відновлення України” і “За майбутнє”, у яких менше депутатів, ніж вимагає регламент ВР.

Контекст

Нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк заявляв 8 грудня, що в Раді залишився 401 народний депутат і це найменший склад за історію парламенту.

Голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив 11 грудня, що людей, які хочуть піти з парламенту, “набагато більше”, але їх “не відпускають”, оскільки Рада інакше не зможе працювати. “Ми вже не відпускаємо людей… Ми говоримо, що просто не будемо за це голосувати, тому що люди мають досидіти до кінця [нинішньої каденції Верховної Ради] й ухвалювати необхідні для держави закони”, – сказав Арахамія.

Він зазначив, що Раді необхідно оптимізувати роботу, знизивши мінімальну кількість нардепів у групах, “щоб парламент, умовно, до нового скликання пропрацював приблизно в тому самому структурному режимі, у якому він почав працювати”.

Депутати ВР у законопроєкті №10324 запропонували знизити на час дії воєнного стану мінімальний кількісний склад депутатських груп і фракцій, повідомляло агентство “Інтерфакс-Україна” 9 грудня. Згідно із запропонованими змінами до регламенту, мінімальна кількість депутатської фракції (групи) під час воєнного стану й упродовж 90 днів після його скасування або зупинення становить 14 осіб.

Джерело: gordonua.com

No votes yet.

Please wait...