США можуть повторити долю СРСР у новій холодній війні проти Китаю, адже Пекін продовжує нарощувати економічну та військову міць.
Що відомо про ризики для США у новій холодній війні проти Китаю
На думку старшого наукового співробітника Інституту Гувера при Стенфордському університеті Найла Фергюсона, можна провести між візитом радянського генсека Леоніда Брєжнєва до США в 1973 році та візитом в Америку китайського лідера Сі Цзіньпіна минулого тижня.
Фергюсон зазначає, що саме візит Брєжнєва до США в 1973 році поклав початок так званій “розрядці”, завдяки чому Вашингтон отримав час, щоб оговтатись від геополітичних катастроф 1960-х – початку 70-х років, наприклад, війни у В’єтнамі.
Однак візит Сі Цзіньпіна до США не приніс жодних вагомих домовленостей.
Таким чином, саміт залишив Другу холодну війну практично там, де її застав. Це була розрядка напруги. Якщо розрядка — це здебільшого виграш часу, на чиєму боці час у Другій холодній війні? – питається Фергюсон.
Він підкреслив, що після кількох десятиліть стрімкого економічного зростання Китай знову почав відставати від США за економічними показниками.
Країна зіткнулася з демографічною кризою та вперлася в "стелю" своєї економічної моделі, заснованої на великих інвестиціях в основний капітал.
Однак Китай залишається центром світового виробництва. Наразі тільки кораблів у Китаї будуть у кількості 46% від загальносвітового виробництва.
Великі американські корпорації, як от Apple, вкрай залежні від своїх виробничих потужностей в Китаї.
Чому ситуація у США нагадує останні десятиліття СРСР
Тим часом самі США при ближчому розгляді все більше й більше схожі на "пізню Радянську Америку". (…) Уряд США щоквартально випускає боргові зобов’язання на суму 776 мільярдів доларів США, щоб фінансувати дефіцит бюджету, який становить близько 7% ВВП — шокуюче число в умовах майже повної зайнятості, – зазначає науковець.
Він також знайшов і інші паралелі із пізнім періодом СРСР. Зокрема, сучасні провідні політики у США мають дуже похилий вік. Це стосується і чинного президента Джо Байдена і його попередника і ключового конкурента на виборах у наступному році Дональда Трампа.
Середній вік сенаторів – 64 роки.
Аналітик також побачив схожість між Кубинською ракетною кризою часів Холодної війни і нинішньою напругою навколо Тайваню.
На думку Фергюсона, Китай може вчинити так само, як США вчинили під час ракетної кризи на Кубі і відмовитись від прямого вторгнення на користь повної блокади.
У такому разі найбільше постраждають західні країни, які сильно залежать від виробництва напівпровідників на Тайвані.
У холодній війні є два шляхи програшу. Один – внутрішній колапс. Інша – ви стаєте схожими на свого ворога. Китай, і Захід, кожен через свої причини, сходяться з різних напрямків до однієї спільної точки, де вони перетворюються на тоталітарні системи техно-адміністративного управління, – підкреслює науковець.
